Судове рішення 333/6216/18 від 24.04.2020

Судове рішення #86081727

Справа № 333/6216/18

Пр. № 2/333/71/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,

представника позивача - адвоката Вишнепольської О.І., представника відповідача - адвоката Вишнякова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу № 333/6216/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пірамода», Приватне акціонерне товариство «Оболонь» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ТОВ «Запорізька пивна компанія» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

-стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Запорізька пивна компанія» вартість неповернутого майна у розмірі 137 663 грн. 45 коп. з урахуванням ПДВ;

-стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Запорізька пивна компанія» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 064 грн. 95 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.07.2015 року між ТОВ «Запорізька пивна компанія» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки продукції № ЗПК-2535 (далі - Договір поставки), на підставі якого позивач зобов`язався поставити продукцію відповідачу, а відповідач зобов`язався своєчасно прийняти цю продукцію, оплатити її вартість на умовах даного Договору поставки та повернути зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим Договором.

На виконання вимог Договору поставки згідно з видатковою накладною № 1013861 від 07.04.2017 року, видаткової накладної № 1020202 від 26.04.2017 року, видаткової накладної № 10202021 від 26.04.2017 року, видаткової накладної № 10702296 від 11.04.2018 року, позивачем була передана в тимчасове користування зворотна тара, а саме:

- балон вуглекислотний Оболонь 20 літрів, в кількості 2 шт., вартістю 1 600 грн. (з ПДВ) за одиницю;

- кег 30 літрів Оболонь, в кількості 1 шт., вартістю 3 600 грн. (з ПДВ);

- кег 50 літрів Оболонь, в кількості 2 шт., вартістю 3 600 грн. (з ПДВ) за одиницю.

Пунктом 1 розділу II Договору поставки передбачений обов`язок відповідача повернути зворотну тару позивачу в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 6 розділу II Договору поставки встановлений строк повернення зворотної тари відповідачем.

Так, вся зворотна тара повинна бути повернута відповідачем в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 7 діб - для теплих місяців (квітень - вересень), 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень - березень).

При цьому, на відповідача покладається обов`язок забезпечити повне збереження схоронності і нотної тари, що передана йому в тимчасове користування (п. 1 розділу II Договору поставки).

Ризик випадкового знищення та (або) пошкодження зворотної тари несе відповідач з моменту її отримання та до моменту її повернення позивачу. При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні зворотної відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу її заставну ціну з врахуванням податку на додану вартість (п. 8 розділу II Договору поставки).

Проте, відповідач в порушення Договору поставки зворотну тару в обумовлені Договором строки не повернув.

Відповідно до п. 3 розділу II Договору поставки заставна ціна на зворотну тару вказується в накладних.

Згідно з видатковою накладною № 10202021 від 26.04.2017 року вартість балона вуглекислотного Оболонь 1 літрів складає 1 333 грн. 33 коп. без ПДВ. З урахуванням ПДВ вартість балона вуглекислотного Оболонь 20 літрів складає 1 600 грн. 00 коп.

Згідно з видатковою накладною № 1013861 від 07.04.2017 року вартість кега 30 літрів Оболонь складає 3 000 грн. 00 коп. без ПДВ. З урахуванням ПДВ вартість кега 30 літрів Оболонь складає 3 600 грн. 00 коп.

Згідно з видатковою накладною № 1020202 від 26.04.2017 року, видатковою накладною № 10702296 від 11.04.2018 року вартість кега 50 літрів Оболонь складає 3 000 грн. 00 коп. без ПДВ. З урахуванням ПДВ вартість кега літрів Оболонь складає 3 600 грн. 00 коп.

Таким чином, станом на дату подання позову за відповідачем обліковується заборгованість за неповернуту зворотну тару на суму 14 000 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 7 розділу 1 Договору поставки, цей договір може бути достроково розірваним за вимогою однієї із сторін, при умові виконання своїх зобов`язань за цим Договором. Сторона, що вимагає розірвання цього Договору, зобов`язана письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за двадцять днів до дати розірвання цього Договору.

Користуючись даним правом позивач 26.04.2018 року надіслав відповідачу лист вих. № 576 від 26.04.2018 року про розірвання Договору поставки продукції від 18.07.2015 року № ЗГЖ-2535 в односторонньому порядку.

Пунктом 4 розділу 8 Договору поставки передбачено, що в разі закінчення терміну дії цього договору, відповідач повинен повернути позивачу в термін не більше 15 діб все рекламне та інше обладнання, яке заходиться в користуванні позивача.

Також, з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується ПАТ «Оболонь» та його корпоративними підприємствами, та яка поставлялася відповідачу за Договором поставки, 02.03.2018 року між позивачем та відповідачем був укладений додаток до Договору поставки (далі - Додаток), на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове користування, а відповідач прийняв торгове обладнання, про що свідчать акти приймання-передачі майна № 18935-869 від 02.03.2018 року, № 18935-869/1 від 02.03.2018 року.

Пунктом 4 розділу 8 Договору поставки передбачено, що в разі закінчення терміну дії цього договору, відповідач повинен повернути позивачу в термін не більше 15 діб все рекламне та інше обладнання, яке знаходиться в користуванні позивача.

Пунктами 1.3., 2.3.12 Додатку передбачено, що обладнання повинно бути повернуто відповідачем та прийняте позивачем протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення дії Договору поставки (в тому числі строкового).

Відповідно до пункту 4.2. Додатку у випадку втрати (повного знищення) або неповернення в строк передбачений п. 2.3.12 даного Додатку відповідачем обладнання, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість майна, вказану в Акті приймання-передачі обладнання, із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не була додатково узгоджена між сторонами.

Так, відповідачем не повернуті:

Тентова конструкція ТМ «Оболонь» 5*10 (інв. № 1006977) вартістю 18 333 грн. 33 коп. без ПДВ;

Холодильник Інтер-1200Т «Оболонь» (інв. № 993283 ) вартістю 7 182 грн. 50 коп. без ПДВ;

30 комплектів дерев`яних меблів «Оболонь» (інв. № 947324-947338, 947340-947354) вартістю 700 грн. 00 коп. без ПДВ кожний;

Шатер ТМ «Оболонь» 4*4м (інв. № 637145 ) вартістю 2 026 грн. 17 коп. без ПДВ;

Шатер ТМ «Оболонь» 4*4м (інв. № 876923 ) вартістю 1 408 грн. 33 коп. без ПДВ;

Тайфун-90М №30803 (Кр.4,Кл.4,Ред.1,Мед.4,КапСб.1) (інв. № 939340) вартістю 8 228 грн. 18 коп. без ПДВ;

К-т «Калинка» - на 2с.п. (інв. № 880241) вартістю 2 581 грн. 61 коп. без ПДВ;

ЕУО-70 (Кр.4,Кл.4,Ред.1,Мед.4,КапСб.1) уст. терра (інв. № 945909) вартістю 8 687 грн. 75 коп. без ПДВ;

Шатер ТМ «Оболонь» 4*4м (інв. № 819772 ) вартістю 1 886 грн. 67 коп. без ПДВ;

16 комплектів дерев`яних меблів «Оболонь» (інв. № 1071239-1071241, 1071276-1071287) вартістю 733 грн. 33 коп. без ПДВ кожний;

Тумба-бар «Оболонь» (інв. № 1031319) вартістю 2 951 грн. 67 коп. без ПДВ;

Тентова конструкція ТМ «Оболонь» 5*10 (інв. № 1068345 ) вартістю 17 766 грн. 67 коп. без ПДВ.

А всього на загальну суму 103 052 грн. 83 коп. без ПДВ. З врахуванням ПДВ вартість майна складає 123 663 грн. 45 коп.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.09.2018 року відповідачем припинено підприємницьку діяльність, про що внесено відповідний запис до ЄДР (запис № 21030060004081202).

До теперішнього часу відповідачем орендоване майно позивачу не повернуто, його вартість не відшкодована, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду для захисту свого права.

Відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Вишнякова Д.О. надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Свої заперечення відповідач обґрунтовував наступним.

18.07.2015 року між позивачем та відповідачем було підписано Договір поставки продукції № ЗПК-5235 (далі по тесту - Договір).

Згідно з п. 6 розділу 1 Договору цей Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього Договору, жодні із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей Договір або між сторонами не буде укладений новий Договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах.

Згідно з п. 7 розділу 1 Договору цей договір може бути розірваним за вимогою однією із сторін, при умові виконання своїх зобов`язань за цим Договором. Сторона, що вимагає розірвання цього Договору, зобов`язана письмово попередити про це іншу сторону не пізніше, ніж за двадцять днів до дати розірвання Договору.

Відповідачем зазначив, що наразі сторони зазначеним у п. 7 р. 1 Договору правом не скористалися.

Зміст пунктів 6 та 7 розділу 1 Договору є такими, що суперечать один одному в частині строку дії Договору, порядку продовження та розірвання Договору.

Таким чином, Договір станом на 26.12.2018 року (дата подачі даного відзиву на позовну заяву до суду) є чинним та діє до 31.12.2019 року.

Вказав, що в своїй позовній заяві позивач посилається на лист № 576 від 26.04.2018 року про розірвання Договору, який начебто було направлено відповідачеві.

Відповідач не отримував вищезазначений лист про розірвання Договору.

З наданих суду оригіналу фіскального чеку неможливо достеменно встановити, яка саме кореспонденція (з яким вкладенням) та якого змісту була направлена відповідачу та взагалі направлялася до відповідача хоча б якась кореспонденція.

У свою чергу, відповідачу довести факт неотримання тієї чи іншої поштової кореспонденції дуже складно та практично неможливо (практично неможливо довести відсутність тієї чи іншої дії), але обов`язок доказування за таких умов тих чи інших основоположних фактів та обставин справи, в даному випадку, лежить саме на позивачеві.

Оскільки, позивачем не доведено факт повідомлення відповідача про розірвання Договору, в позивача взагалі відсутні будь-які правові підстави для звернення до суду із даною позовною заявою станом на дату такого звернення.

Вказав, що навіть, якщо припустити, що позивач дійсно направляв відповідачу лист про розірвання Договору та припустити, що відповідач даний лист отримував, то слід зазначити, що й у такому випадку Договір припиняє свою дію тільки 31.12.2018 року. що знов-таки підтверджує, що в позивача взагалі відсутні будь-які правові підстави для звернення до суду із даною позовною заявою станом на дату такого звернення.

Зазначив, що обладнання за Договором не втрачено та не знищено, відповідач не відмовляється повернути позивачеві обладнання за Договором та вже неодноразово заявляв про намір повернути позивачеві обладнання за Договором, однак усі ці дії повинні чітко узгоджуватися та бути здійснені у строгій відповідності до Договору.

Третя особа - ТОВ «Пірамода» надало суду наступні письмові пояснення.

Позивачем по справі пропущено строки позовної даності щодо звернення до суду. Як зазначено в позові, саме 18.07.2015 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поставки, на підставі якого позивач зобов`язався поставити продукцію, а відповідач зобов`язався своєчасно прийняти цю продукцію сплатити її вартість на умовах даного договору поставки та повернути зворотну тару на умовах, передбаченим цим договором. З реєстру судових справ щодо надходження судової справи, стало відомо, що позов зареєстрований Комунарським районним судом м. Запоріжжя 12.11.2018 року, тобто з пропущенням 3-ох річного строку позовної давності.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Пірамода» було укладено договір оренди від 01.12.2014 року, згідно з яким ТОВ «Пірамода» надало, а ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 50 кв. м., розташованого за адресою, АДРЕСА_1. Пунктом 1.2 . Договору передбачено, що зазначене нежитлове приміщення передається в оренду з метою розміщення кафе. На той час ОСОБА_1 мав ліцензію НОМЕР_2 для надання послуг з роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою АДРЕСА_1 кафе. Строк дії договору згідно з п. 9.1. становить з 01.12.2014 року до 01.12.2020 року. Тобто, станом на день розгляду справи у суді договір не розірваний. На виконання вимог п. 9.4 Договору ОСОБА_1 щодо розірвання договору в односторонньому порядку не звертався, тому договір є діючим.

В порушення вимог ст. 526 ЦПК України, зобов`язання за договором оренди ОСОБА_1 не виконував належним чином, оплату за оренду не вносив, тому починаючи з грудня 2014 року та станом на 2015-2016 рік, виникла заборгованість по сплаті і ТОВ «Пірамода» було вимушено здійснити заходи щодо того, щоб не впускати ОСОБА_1 в орендоване приміщення до часу погашення боргу. Проте, борг станом на сьогоднішній день не погашено. Згідно з виставленими рахунками, починаючи з грудня 2014 року по 01.10.2016 року, заборгованість склала 230 000 грн. 00 коп., про що свідчить Акт звірки взаєморозрахунків за період 2014-2016 рік, та за період 01.11.2016 року по 01.11.2018 року заборгованість склала також 230 000 грн. 00 коп. ТОВ «Пірамода» не заперечує того факту, що на сьогоднішній день обладнання, яке було поставлено позивачем відповідачу знаходиться в володінні ТОВ «Пірамода». Строки пред`явлення позову до ОСОБА_1 у третьої особи сплинули, оскільки останній весь час обіцяв розрахуватися, проте цього не зробив. ТОВ «Пірамода» тримає поставлений товар відповідачу на своїй території. Таким чином, в добровільному порядку третя особа обладнання не віддасть, оскільки вважає, що ОСОБА_1 має сплатити суму заборгованості за оренду нежитловим приміщенням у вигляді кафе, а позивач має вирішувати питання щодо повернення обладнання та на яких умовах саме з керівником ТОВ «Пірамода». Це питання має вирішувати або в добровільному порядку або в судовому.

ТОВ «Пірамода» повідомляє, що його інтерес в цьому спорі також отримати грошові кошти від ОСОБА_1 , який не виконав зобов`язання за договором оренди, грошові кошти не сплатив, а обладнання втратило вже свою цінність та вартість, амортизацію, оскільки тривалий час не експлуатувалося, проте знаходиться на території третьої особи на усних умовах зберігання, між сторонами договору оренди.

Третя особа - ПрАТ «Оболонь» надало суду наступні письмові пояснення.

Згідно з пп. 1 та 11 Договору купівлі-продажу продукції, укладеного між ПрАТ «Оболонь» (продавець) та ТОВ «Запорізька пивна компанія» (покупець)№ 10 від 01.03.2018 року, продавець зобов`язаний продавати продукцію на умовах DDP Інкотермс 2010 склад «покупця», а «покупець» - зобов`язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору, та повертати тару (або відшкодувати/сплачувати її вартість) в строк та на умовах, передбачених цим Договором. Загальна вартість цього Договору визначається шляхом арифметичного додавання сум вартості кожної окремої партії продукції, визначеної в товаросупровідних документах. Продукція відпускається «продавцем» за вільно відпускними цінами, які встановлюються за змінюються «продавцем» з урахуванням власних виробничих затрат та кон`юктури ринку. Відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати після зарахування коштів на розрахунковий рахунок «продавця».

Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. З моменту переходу права власності на товар, товар є власністю позивача.

Таким чином, договір купівлі-продажу продукції № 10 від 01.03.2018 року невзаємопов`язаний з договором поставки продукції № ЗПК-5235 від 18.07.2015 року. Отже, правовою природою походження позовних вимог вище вказаний договір не являється.

Дану справу просить розглянути без участі представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору за наявними матеріалами в справі, згідно з чинним законодавством України.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Вишнепольська О.І., надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «Пірамода», ПрАТ «Оболонь» у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином. Представник ТОВ «Пірамода» надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

При винесенні судового рішення суд керується наступними нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3, спір фізичної особи, яка має статус суб`єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов`язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Наприклад, вирішуючи належність спору про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним до цивільної чи господарської юрисдикції, у разі виникнення такого спору між господарським товариством і фізичною особою, яка є приватним підприємцем, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з`ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: як фізична особа чи як фізична особа - підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли.

Оскільки у разі припинення діяльності фізичної особи як суб`єкта господарювання відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК провадження у господарській справі припиняється, то з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», спори за участю такої фізичної особи - підприємця, у тому числі пов`язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності. Після припинення провадження у господарській справі з підстави, наведеної вище, спори за участю таких осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

З огляду на положення статей 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257-258 ЦКУ встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а щодо окремих видів вимог, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік. Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 257 ЦКУ України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Заява про застосування позовної давності може бути подана лише під час розгляду справи в суді першої інстанції (постанова ВСУ від 11.02.2015 року № 6-246цс14) та повинна містить вичерпні обґрунтування щодо позовних вимог (ухвала ВССУ від 02.09.2015 року).

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини справи.

18.07.2015 року між ТОВ «Запорізька пивна компанія» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки продукції № ЗПК-2535 (далі - Договір поставки), на підставі якої позивач зобов`язався поставити продукцію відповідачу, а відповідач зобов`язався своєчасно прийняти цю продукцію, оплатити її вартість на умовах даного Договору поставки та повернути зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим Договором.

- балон вуглекислотний Оболонь 20 літрів, в кількості 2 шт., вартістю 1 600 грн. (з ПДВ) за одиницю;

- кег 30 літрів Оболонь, в кількості 1 шт., вартістю 3 600 грн. (з ПДВ);

- кег 50 літрів Оболонь, в кількості 2 шт., вартістю 3 600 грн. (з ПДВ) за одиницю.

Пунктом 6 розділу II Договору поставки встановлений строк повернення зворотної тари відповідачем.

Проте, відповідач зворотну тару в обумовлені Договором строки не повернув, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 3 розділу II Договору поставки заставна ціна на зворотну тару вказується в накладних.

Позивач 26.04.2018 року надіслав відповідачу лист вих. № 576 від 26.04.2018 року, що підтверджується копією квитанції ПАТ «Укрпошта» про відправлення рекомендованого листа на адресу відповідача 26.04.2018 року

Також, з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується ПрАТ « Оболонь » та його корпоративними підприємствами, та яка поставлялася відповідачу за Договором поставки, 02.03.2018 року між позивачем та відповідачем був укладений додаток до Договору поставки (далі - Додаток), на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове користування, а відповідач прийняв торгове обладнання, про що свідчать акти приймання - передачі майна № 18935-869 від 02.03.2018 року, № 18935-869/1 від 02.03.2018 року.