ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2010 р. Справа № 2-а-557/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Петрунчаку Андрію Григоровичу
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Масненької Ірини Володимирівни
3-ї особи: Тихонюка Сергія Леонідовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_4
до: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державної податкової адміністрації у Вінницькій області
про: часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009р. № 0001132306
ВСТАНОВИВ :
16 лютого 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року № 0001132306 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 26 010 грн..
У позовній заяві позивач зазначає, що за результатами перевірки проведеної у господарській одиниці – барі «Біля Ставу» (вул. Петровського, с. Леухи, Іллінецький район), де вона здійснює господарську діяльність, ДПА у Вінницькій області складено акт перевірки № 1154/02/32/23 від 28.08.2009 року. У акті відображені виявлені порушення, а саме: не проведено розрахункову операцію на суму 75,50 грн. через РРО та не роздруковано відповідного звітного документа; не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 661,06 грн.; не забезпечено зберігання контрольних стрічок РРО протягом трьох років з 28.08.2006р. по 27.08.2009р., а саме 153 контрольних стрічки. На підставі даного акту перевірки начальником Іллінецької МДПІ прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 29692,80 грн. Однак, позивач не може погодитись із застосуванням до нього штрафних санкцій у розмірі 26010,00 грн. за незабезпечення зберігання 153 контрольних стрічок у зв`язку з тим, що їх застосування не базується на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи викладене, позивач просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.09.2009 року № 0001132306 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 26 010 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у своїх письмових запереченнях № 1733/510, які надійшли до суду 10.03.2009 року (а.с.39-42) позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що твердження позивача, з посиланням на ст. 250 Господарського кодексу України, щодо того, що податковий орган має право застосовувати штрафну санкцію лише за останній рік не зберігання контрольних стрічок є хибним, оскільки ним неправильно визначена дата застосування річного терміну. Контрольні стрічки не зберігаються станом на 28.08.2009 року, отже 28.08.2009 року і є датою порушення. Саме тому перевіряючими обчислено контрольні стрічки від дати 28.08.2006 року протягом трьох років. Кількість контрольних стрічок, що не зберігаються - 153 шт. - визначена на підставі «Періодичного звіту повного з 17.05.2005 року по 16.08.2009 року», в якому роздруковано 228 денних звітів (ДЗ), в тому числі 153 за період з 28.08.2006 року по 28.08.2009 року. Також відповідач вважає правомірним визначення розміру штрафних (фінансових) санкцій, що вказаний в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій та наданому відповідачем розрахунку.
Ухвалою суду від 03.03.2010 року (а.с.30) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Державну податкову адміністрацію у Вінницькій області.
У судовому засіданні представник третьої особи вказав на відсутність підстав для задоволення позову.
В судовому засіданні 10.03.2010 року було допитано в якості свідка - ОСОБА_5, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Іллінецької МДПІ.
Зі слів свідка, на момент проведення попередньої перевірки 15.04.2009 року контрольні стрічки були роздруковані на паперові носії і зберігались позивачем, касовий апарат був опломбований.
Також було допитано в якості свідків – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, головних державних ревізорів-інспекторів управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Вінницькій області.
Зі слів свідків, 28 серпня 2009 року ними було проведено перевірку кафе «Біля ставу», де здійснює господарську діяльність ОСОБА_4. Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_4 не забезпечувала зберігання контрольних стрічок за 3 роки, а саме 153 контрольних стрічки. Як пояснила ОСОБА_4, вона не знала про необхідність їх зберігання.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи, заслухавши показання свідків, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, посадовими особами ДПА у Вінницькій області 28.08.2009 року, на підставі направлень №№ 903178, 903261 від 14.08.2009 року проведено перевірку за дотримання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_4 в кафе «Біля ставу», розташованому по вул. Петровського 1А, в с. Леухи, Іллінецького району, Вінницької області.
У відповідності до акту перевірки № 1154/02/32/23/НОМЕР_2 від 28.08.2009 року (а.с. 8-9), перевіркою встановлені порушення позивачем п.п. 1, 2, 10, 13 ст. 3 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265, а саме: не проведено розрахункову операцію на суму 75,50 грн. через РРО та не роздруковано відповідного звітного документа; не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 661,06 грн.; не забезпечено зберігання контрольних стрічок РРО протягом трьох років з 28.08.2006р. по 27.08.2009р., а саме 153 контрольних стрічки.
На підставі даного акту перевірки, Іллінецькою МДПІ прийнято рішення № 0001132306 від 22.09.2009 року (а.с.10) про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до СПД ОСОБА_4 за порушення п.п. 1, 2, 10, 13 ст. 3 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29 692,80 грн.
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (а.с.47) наданого відповідачем за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, відповідно до п. 1 ст. 17 вказаного Закону, застосовано санкцію у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність в розмірі 377,50 грн. (75,50х3=377,50 грн., з яких 75,50 грн. – сума, яка не проведена через реєстратор розрахункових операцій; 5- штрафна (фінансова) санкція). За порушення п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону № 265, відповідно до п. 5 ст. 17 вказаного Закону, застосовано санкцію – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в розмірі 26 010,00 грн. (153х170=26 010,00 грн., з яких 153 - кількість не збережених контрольних стрічок; 170 - штрафна (фінансова) санкція за не зберігання контрольної стрічки протягом встановленого терміну). За порушення п. 13 Закону № 265, відповідно до ст. 22 зазначеного Закону, застосовано санкцію у п’ятикратному розмірі, на яку виявлено невідповідність в розмірі 3 305,30 грн. (661,06х5=3 305,30 грн., з яких 661,06 - невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків; 5- штрафна (фінансова) санкція).
У відповідності до ст. 3 Закону № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3);
друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п. 10 ст. 3);
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13 ст. 3).
Відповідальність за вказані порушення визначена ст. 17 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265 в таких розмірах:
у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17);
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну (п. 5 ст. 17).
А також ст. 22 Закону № 265, згідно якої у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
З акту перевірки від 28.08.2009 року встановлено, що відповідачем виявлено не забезпечення зберігання контрольних стрічок РРО, відсутні 153 контрольних стрічки РРО за період з 28.08.2006 року по 27.08.2009 року. При цьому, розмір штрафних санкцій визначається відповідачем – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання друку окремо кожної контрольної стрічки та її не зберігання
Відповідно до п. 10 Наказу ДПА України № 110 від 17.03.2001 “Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459, факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.
У разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами (п. 6.5 Інструкції № 110).
Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3 Порядку № 327).
Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.5 Порядку № 327).
За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.6 Порядку № 327).
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1.7 Порядку № 327).
Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
В акті перевірки № 1154/02/32/23/НОМЕР_2 від 28.08.2009 року відображена лише загальна кількість контрольних стрічок, а також період, за який вони мали роздруковуватись, проте не відображено з чого відповідачем зроблено висновок про наявність таких стрічок саме в кількості 153 шт.
Також, у відповідності до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 ГК України, отже повинні застосовуватись у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судом, відповідачем 22.09.2009 року прийнято рішення № 0001132306 (а.с.10) про застосування штрафних санкцій за порушення, що вчинені в період з 28.08.2006 року по 27.08.2009 року. При цьому, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення встановлені статтею 250 ГК України строки взагалі не бралися до уваги, що свідчить про невідповідність рішення відповідача вимогам чинного законодавства.
Отже, з огляду на викладені положення законодавства та встановлені фактичні обставини справи, неправильність визначення розміру штрафних санкцій, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001132306 від 22.09.2009 року (а.с.10) в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 26010,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в сумі 26010,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні відповідач не довів правомірність свого рішення.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
У відповідності до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 вересня 2009 року №0001132306 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 26 010 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) судового збору.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 23.03.10
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
18.03.2010