ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2010 р. Справа № 2-а-4862/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : Балховський Сергій Віталійович - представник на підставі доручення
відповідача : не з'явився
прокурора : Сувалов Валерій Олександрович
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: прокурора Гайсинського району в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи підприємця ОСОБА_2
про: стягнення штрафних санкцій у сумі 510 грн. 00 коп
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся прокурор Гайсинського району в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_2 з позовом про стягнення штрафних санкцій в сумі 510 грн., мотивуючи їх тим, що останнім порушено законодавство про автомобільний транспорт.
Позов мотивовано тим, що до відповідача на підставі вимог ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано фінансові санкції у розмірі 510 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення, а саме експлуатацію легкового автомобіля облаштованого як таксі, без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме без оформлення ліцензійної картки.
Ухвалою суду від 29.12.09 було зупинено провадження у справ, в зв`язку з тим, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справі № 2-а-5465/09/0270 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про визнання скасування постанови про застосування фінансових санкцій.
20 січня 2010 року позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду, у зв'язку з його неявкою в судове засідання та ненадання ним витребуваних документів. Вказана ухвала набрала законної сили.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з’явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Представник заінтересованої особи та прокурор висловили думку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Суд, прийнявши до уваги думку представників, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю повноважного його представника для реалізації їм прав судового захисту. Доказом повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду адміністративної справи є повідомлення про вручення поштового відправлення № 49270 (а.с. 19) та № 2178663 (а.с. 47).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
04 грудня 2008 року було проведено перевірку на підставі завдання на проведення перевірки № 053281 від 01.12.2008 року, виданого державним інспекторам територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області Ганзію Ю.А. та Іщенко В.М., останніми здійснено перевірку транспортного засобу OPEL, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, щодо додержання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 110111 від 04.12.2008 р., в якому зафіксоване виявлене порушення вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки (а.с.4). Як вбачається з даного акту, відповідач ознайомився з його змістом, оскільки відмовився підписувати даний акт.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не з’явився на розгляд справи щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, яке відбулось 29.12.2008 року в приміщенні територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, хоча був повідомлений про його проведення завчасно та належним чином (а.с. 5).
Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Ратовського А.С. № 067559 від 29.12.2008 р. до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 4 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (а.с. 6).
Судом встановлено, що дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу супровідним листом за № 02-3/8382 від 31.12.2008 року (а.с. 7).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Жодних доказів виконання постанови в добровільному порядку матеріали справи не містять.
Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України “Про автомобільний транспорт” не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор при подані даного позову в інтересах позивача діяв правомірно та відповідно до положень чинного законодавства України.
При винесенні рішення по справі суд враховує те, що несплата відповідачем фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави, а також те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позовній заяві сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача, відповідач суду не надав.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті територіального управління у Вінницькій області штрафну санкцію в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. в дохід Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУ ДКУ Вінницькій області м. Вінниці МФО 802 015.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.03.10
Суддя Федчук Віталій Володимирович
19.03.2010