Справа № 22ц-228/2009
Головуючий у 1 -й інстанції - Грищенко В.М.
Категорія -19/27
Доповідач - Петренко І.O.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Сіромашенко Н.В.
при секретарі - Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом та просила постановити рішення, яким стягнути з відповідачки на її користь 21 763, 25 грн. за договором позики та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала на те, що 04 березня 2008 року між нею та відповідачкою було укладено договір позики №1/08, відповідно до якого відповідачка отримала суму позики 21 763, 25 грн. та зобов'язалася повернути її в строк 10 травня 2008 року. Факт передання суми позики за договором підтверджується підписанням його сторонами. В порушення п.4.1 договору відповідачка не повернула в зазначений строк в договорі суму позики , в зв"язку з чим позивачка змушена звертатись з даним позовом до суду.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2008 року розовні вимоги були задоволені в повному обсязі.
Ухвалою того ж суду від 4 вересня 2008 року заочне рішення суду від 17 червня 2008 року було скасовано і справа розглянута в загальному порядку (ар. сп. 38)
19 вересня та 16 жовтня 2008 позивачка уточнила свої позовні вимоги, знизивши суму основної заборгованості і просила стягнути з відповідачки 10247 грн. 25 коп. основного боргу , 7455 грн. відшкодування за отриману правову допомогу , 2000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: з відповідачки стягнуто в рахунок основного боргу 10247 грн. 25 коп. , сумму інфляції - 266 грн. 43 коп., три відсотки річних - 133 грн. 92 коп.; на відшкодування витрат понесених позивачкою на отримання правової допомоги - 4500 грн. ; на відшкодування моральної шкоди - 500 грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити , відмовивши в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди , та знизивши витрати на правову допомогу до 1000 грн.
Вислухавши учасників процесу, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду частково скасувати , постановивши по частині позовних нове рішення за наступними підставами.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи суд постановив рішення , задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 суми основної заборгованості за договором позики № 1\08 від 4 березня 2008 року у розмірі 10247 грн.25 коп. , суму інфляції - 266 грн. 43 коп. , та три відсотки річних - 133 грн. 92 коп. та відшкодування на судові витрати , і в даній частині рішення суду не оскаржується.
Постановляючи рішення в частині стягнення з відповідачки 500 грн. на відшкодування моральної шкоди суд виходив із того , що відповідачка , діючи не добросовісно , не виконала свої забов"язання перед позивачкою, що призвело до моральних страждань останньої і стягнув на користь позивачки вище вказану суму. Однак , з даними висновками погодились не можна , оскільки у відповідності до положень ст.. 611 ЦК України у разі порушення забов"язань настають правові наслідки , встановлені договором або законом. Відшкодування моральної шкоди у разі не виконання забов"язань не передчасно , а ні положеннями ст.. 1050 ЦК України , а ні договором позики від 4 березня 2008 року . За таких обставин задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди не грунтується на законі , а тому рішення суду в даній частині підлягає скасуванню і в даній частині позовних вимог слід відмовити.
Розглядаючи позовні вимоги про відшкодування витрат на одержання правової допомоги в зв"язку зі зверенням до суду з даним позовом , суд обґрунтовано виходив із положень ст.. 84 ЦПК України та керувався постановою KM України від 27 квітня 2006 року № 590 „ Про граничні розміри компенсації витрат , пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ , і порядок їх компенсації за рахунок держави" . Однак , стягуючи з відповідачки на відшкодування даних витрат 4500 грн. він посилався на засади розумності та справедливості , що не відповідає положенням вище вказаної постанови КМУ, згідно до якої витрати , пов"язані з правовою допомогою стороні , на користь якої ухвалено судове рішення , якщо компенсація сполачується іншою стороною , то вона не перевищує суму , що обчислюється , виходячи з того , що зазначеній особі виплачується 4- відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Так, виходячи з положень договору про надання юридичних послуг від 6 травня 2008 року ( ар. сп. 45) вартість юридичних послуг розраховується виходячи з 40% розміру мінімальної заробітної плати , встановленої на України. Керуючись даними положеннями , колегія суддів вважає , що оскільки часова оплата юридичних послуг з 6 травня 2008 року до 30 вересня 2008 року складала 20 грн.83 коп ( 525 грн. : 25, 2 -середньомісячна кількість робочих днів протягом року = 20 грн.83 коп ) , а таких годин , згідно до акту надання послуг було - 32, 5 години /тому сума сплати за цей час склала 677 грн. В період з 1 жовтня 2008 по 16 жовтня 2008 року оплата 1 години роботи адвоката склала 21грн.63 коп. ( 545 грн. : 25, 2 = 21, 63). А всього за час до розгляду справи по суті до сплати сума визначена в розмірі - 698 грн. 63 коп. Однак , оскільки відповідачка визнала в даній частині вимог суму , що підлягає стягненню у розмірі 1000 грн. , колегія суддів вважає за можливе стягнути саме таку суму, відмовивши в іншій частині даних позовних вимог.
Керуючись ст..ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2008 року частково , в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сум на відшкодуванні моральної шкоди та за отримання правової допомоги - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення сум на відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 інд. номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 інд. номер НОМЕР_2) на відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу - 1000 грн., відмовивши в задоволенні решти даних позовних вимог.
В решті рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2008 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.