ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №07/1770
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2006 р.
За позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-тракторна станція „Поляна”
до товариства з обмеженою відповідальністю „Дім шпалер”
про стягнення 1595803грн. 96коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Білан В.В. –за довіреністю від 04.05.2006р.;
від відповідача: Кульчицький С.О.–за довіреністю від 30.01.2006р.,
Заявлено позов про стягнення 1595803грн. 96коп. боргу, що виник внаслідок невиконання відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу товару від 14.09.2005р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що право на заявлену у позові суму боргу виникло у нього на підставі укладеного ним із селянсько-фермерським господарством „Зарубенці” договору про відступлення права вимоги від 03.02.2006р., згідно з яким останнє відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за договором купівлі-продажу товару від 14.09.2005р. на суму 1595803грн. 96коп.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав і у доповнення до викладеного у ньому зазначив, що з договору від 14.09.2005р. виникла лише частина стягуваної суми боргу у розмірі 859140грн., яка відповідає вартості переданого селянсько-фермерським господарством „Зарубенці” відповідачу за актом приймання-передачі від 20.09.2005р. незавершеного виробництва цукрового буряка з поля №13. Решта стягуваної суми боргу - 736663грн. 96коп. за твердженням представника позивача виникла з інших угод, а відтак має стягуватися з відповідача виходячи з умов таких угод та вимог чинного законодавства.
Крім того, представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі селянсько-фермерського господарства „Зарубенці” як третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог. Це клопотання було залишене господарським судом без задоволення з підстав непереконливості доводів позивача стосовно можливого впливу рішення з даного спору на права і обов’язки селянсько-фермерського господарством „Зарубенці” щодо однієї із сторін судового процесу.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на таке:
селянсько-фермерським господарством „Зарубенці” не були належним чином виконані зобов’язання перед позивачем за договором купівлі-продажу товару від 14.09.2005р. Відповідно до цього договору селянсько-фермерське господарство „Зарубенці” у строк не пізніше 20.09.2005р. повинно було передати позивачу за актами приймання-передачі незавершене виробництво цукрових буряків на полях №2, №2ш, №4ш, №6, і №13. Проте фактично позивачу за актом приймання-передачі від 20.09.2005р. було передане незавершене виробництво цукрових буряків лише на полі №13;
відступлене селянсько-фермерським господарством „Зарубенці” відповідачу право вимоги за договором купівлі-продажу товару від 14.09.2005р. не відповідає розміру зобов’язання позивача за цим договором з урахуванням його неналежного виконання названим господарством;
товарно-транспортні накладні, вказані відповідачем як докази передачі селянсько-фермерським господарством „Зарубенці” позивачу цукрових буряків на виконання зобовязань за договором купівлі-продажу товарів від 14.09.2005р., насправді не є такими доказами в плані їх належності та допустимості, оскільки за вказаним договором його виконання має підтверджуватися актами приймання-передачі, а не товарно-транспортними накладними;
строк виконання зобовязань позивача за договором купівлі-продажу товарів від 14.09.2005р. ще не настав. Відповідно до п. 1 укладеної позивачем з селянсько-фермерським господарством „Зарубенці” додаткової угоди від 20.09.2005р. строк виконання зобовязань позивача щодо оплати товару, придбаного за договором купівлі-продажу від 14.09.2005р., був установлений до 02.02.2007р.;
договір про відступлення права вимоги від 03.02.2006р. в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України не був скріплений печаткою позивача.
У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову з викладених вище підстав.
З 8 по 9 і з 9 по 11 серпня 2006р. у засіданні суду оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
14 вересня 2005р. позивач і селянсько-фермерське господарство „Зарубенці” уклали договір купівлі-продажу товару, відповідно до якого назване господарство зобов’язалося продати позивачу, а останній прийняти і оплатити незавершене виробництво цукрових буряків, які вирощувалися продавцем у с. Зарубенці та с. Шарнопіль Монастирищенського району Черкаської області на полі №2 на площі 113 га, на полі №2ш на площі 96,4 га, на полі 4ш на площі 132,4 га, на полі №6 на площі 84,3 га і на полі №13, на площі 99,9 га, усього на площі 526 га, прогнозованою врожайністю 400ц/га за ціною 215 грн. у урахуванням ПДВ за одну тонну в заліковій вазі при базовій цукристості 16%.
Згідно з пунктами 1.4 та 3.1 договору купівлі-продажу товару від 14.09.2005р. його сторони домовилися, що продавець зобов’язаний передати покупцю товар у строк не пізніше 20.09.2005р. за актами приймання-передачі, з моменту підписання яких до покупця від продавця переходить право власності на товар.
Оплату товару, придбаного за договором купівлі-продажу від 14.09.2005р. продавець згідно з п. 5.1 цього договору зобов’язався провести не пізніше 02.02.2006р.
20 вересня 2005р. позивач і селянсько-фермерське господарство „Зарубенці” склали акт приймання-передачі, згідно з яким на виконання договору купівлі-продажу товару від 14.09.2005р. продавець передав покупцю, а останній прийняв незавершене виробництво цукрового буряку на полі №13 площею 99,9 га. на загальну суму 859140грн. І цього ж дня позивач і селянсько-фермерське господарство „Зарубенці” уклали додаткову угоду до договору купівлі-продажу товару від 14.09.2005р., згідно з якою був встановлений новий строк проведення покупцем розрахунків за придбаний товар –не пізніше 02.02.2007р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Верхнячка –цукор” на запит селянсько-фермерського господарства „Зарубенці” повідомило останнього про прийняття ним у період з 21.09.2005р. по 02.10.2005р. від товариства з обмеженою відповідальністю „Дім шпалер” згідно з відповідними товарно-транспортними накладними цукрового буряку з полів селянсько-фермерського господарство „Зарубенці” №2, №6 і №13 загальною фізичною вагою 9054,410 тонн і заліковою вагою 7144,588тонн.
3 лютого 2006р. селянсько-фермерське господарство „Зарубенці” і відповідач уклали договір про відступлення права вимоги, згідно з яким господарство відступило відповідачу право грошової вимоги до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-тракторна станція „Поляна” за договором купівлі-продажу товару від 14.09.2005р. на суму 1595803грн. 96коп., у тому числі на 859140грн. згідно з актом приймання-передачі незавершеного виробництва цукрових буряків на полі №13 площею 99,9 га та на 8736663грн. 96коп. згідно з товарно-транспортними накладними, які підтверджують передачу сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Машинно-тракторна станція „Поляна” товариству з обмеженою відповідальністю „Верхняка –цукор” цукрових буряків з полів селянсько-фермерського господарства „Зарубенці” №2 та №6 заліковою вагою 3426,344 тонн.
Договір про відступлення права вимоги від 03.02.2006р. від імені товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-тракторна станція „Поляна” був підписаний його представником Дем’яник Н.М на підставі довіреності від 24.10.2005р. і не був скріплений печаткою цього товариства.
3 лютого 2006р. селянсько-фермерське господарство „Зарубенці” і відповідач на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 03.02.2006р. склали акти приймання-передачі права вимоги на суму 1595803грн. 96коп. та документів, що підтверджують виникнення цього права.
Листом від 28.02.2006р., надісланим позивачу 03.03.2006р. згідно з календарним штемпелем пошти на поштовій квитанції, селянсько-фермерське господарство „Зарубенці” повідомило позивача про відступлення ним відповідачу права вимоги за договором купівлі-продажу товару від 14.09.2005р. на суму 1595803грн. 96коп.
Рішенням господарського суду Черкаської області, яке набрало законної сили, від 17.04.2006р. у справі №07/792 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Дім шпалер” до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-тракторна станція „Поляна” про стягнення 1607391грн. 51коп. боргу за рахунок заставленого майна було встановлено, що строк виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Дім шпалер” вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-тракторна станція „Поляна” за договором купівлі продажу товару від 14.09.2005р. у сумі 1595803грн. 96коп. був встановлений додатковою до вказаного договору угодою від 20.09.2005р. до 02.02.2007р. Тобто на даний час він ще не настав.
Рішення господарського суду Черкаської області від 17.04.2006р. у справі №07/792 було переглянуте у апеляційному порядку Київським міжобласним апеляційним господарським судом і згідно з постановою останнього від 13.07.2006р. залишено без змін.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, встановлений рішенням господарського суду Черкаської області від 17.04.2006р. у справі №07/792 факт того, що виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Дім шпалер” вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-тракторна станція „Поляна” за договором купівлі-продажу товару від 14.09.2005р. у сумі 1595803грн. 96коп. ще не настав, не підлягає доведенню при вирішенні даної справи.
Частина 1 ст. 181 Господарського кодексу України містить правило, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно з ст. 18 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Ні Цивільним ні Господарським кодексами України, ні іншими законами України не встановлено, що відсутність на договорі відтисків печатки його сторін є підставою для визнання письмового договору недійсним.
Тобто наявність на договорі відтисків печатки його сторін є однією з вимог до письмової форми договору, недотримання якої не має наслідком недійсність договору.
Відтак, відсутність на договорі про відступлення права вимоги від 03.02.2006р. відтиску печатки позивача не означає про недійсність цього договору чи про його не укладення.
Таким чином, враховуючи, що строк виконання відповідачем заявленої у позові вимоги ще не наступив, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття.
СУДДЯ Дорошенко М.В.