Справа № 22-546/09
Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко Т.М.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів Коваленко А.І.
Бабак A.M.
При секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 грудня 2008року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.
В позові, зазначала, що її чоловік ОСОБА_5 02.06.2005 р. уклав з відповідачкою нотаріально посвідчений договір позики на суму 50000 (п'ятдесят тисяч) грн., що еквівалентно 10000 (десять тисяч) доларів США, які відповідачка зобов'язалась повернути до 02.06.2006 р. Повернута сума має бути також еквівалентною 10 000 (десять тисяч) доларів США.
ІНФОРМАЦІЯ_1. чоловік позивачки помер, вона є єдиним спадкоємцем. До теперішнього часу борг відповідачка не повернула.
Посилаючись на ці обставини, після уточнення позовних вимог, просила стягнути з відповідачки на її користь суму невиконаних грошових зобов'язань за договором позики від 02.06.2005 р. у розмірі 50000 грн., але не менш ніж еквівалент 10000 доларів США на день винесення рішення за цією справою, збитки завдані інфляцією за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (50000 грн.) у розмірі 23893, 15 грн., грошову суму із розрахунку 3% річних від простроченої суми за договором позики від 02.06.2005 р. за весь час прострочення у розмірі 3497, 26 грн., суму процентів на рівні облікової ставки Національного банку України від суми позики за час користування грошима позики у розмірі 14556, 16 грн. та 4000 грн. за отримання юридичних послуг при зверненні до суду.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 грудня 2008року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 57758 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_3 суму судового збору в розмірі 577, 58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн., а всього 607, 58 грн.
ТУ ДСА в Запорізькій області виплатити ОСОБА_3 кошти в сумі 57758 грн., які були внесені ОСОБА_4 на депозитний рахунок згідно квитанції № 005300451 від 13.11.2008 р.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування обставин які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення відповідачки та її представника, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3, п.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що 02.06.2005 р. відповідачка уклала з чоловіком позивачки ОСОБА_5 нотаріально посвідчений договір позики на суму 50000 (п'ятдесят тисяч) грн., що еквівалентно 10000 (десять тисяч) доларів США, які вона зобов'язалась повернути до 02.06.2006 р. Повернута сума має бути також еквівалентною 10 000 (десять тисяч) доларів США.
15.10.2007 p. чоловік позивачки помер, вона є єдиним спадкоємцем.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, за умовами договору позики сторонами було передбачено, що отримана сума позики в розмірі 50000 грн. при поверненні боргу повинна бути еквівалентною 10000 доларів США, і відповідачка виконала свої боргові зобов'язання шляхом внесення суми боргу в еквіваленті до долару США на депозитний рахунок ТУ ДСА України в. Запорізькій області, тому сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення не підлягає стягненню.
Колегія суддів вважає, що у відповідності з ч.2 ст.625 ЦК Україні підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми за період з 02.06.2006 року по 15.10.2007 року - день смерті ОСОБА_5 в розмірі 2054, 79грн. (50000грн.х 3%:365х500дн.=2054, 79грн.)
Доводи апелянта про те, що три проценти річних від простроченої суми повинні бути стягнені по день винесення рішення спростовуються матеріалами справи. Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 не надала суду доказів того, що вона належним чином відповідно до ст. 517 ЦК України повідомила боржника ОСОБА_4 про те, що вона є новим кредитором. За таких обставин суд вважає, що зазначені розрахунки необхідно провести по день смерті первісного кредитора.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення процентів від суми позики за час користування грошима позики за період з 02.06.2005 року по день винесення рішення суду по обліковій ставці Національного банку України в розмірі 14556, 16 грн. з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Проте, пунктом 5 розділу У111 прикінцевих положень Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі Закон) передбачено, що до приведення законодавства у відповідності з цим Законом - закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до положень зазначеного Закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п.6 ст.4 Закону); фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п.5 ч.1 ст.3 Закону). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки ОСОБА_6 приймав участь у справі на підставі доручення у якості представника позивачки і не надав суду доказів про те, що він бере участь у справі як особа, яка надає правову допомогу (ухвали суду про визнання його такою особою). До того ж суду не надано ні розрахунку вказаної суми, ні квитанції в підтвердження сплати вказаних послуг.
Таким чином підлягає стягненню сума боргу в розмірі 57758 грн., що еквівалентна на день повернення 10000 доларів США та 3% річних від простроченої суми в розмірі 2054, 79 грн., а всього 59812, 79 грн.
13.11.2008 року ОСОБА_4 поклала на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області суму боргу в розмірі 57758 грн., що підтверджується квитанцією від 13.11.2008 року №005300451. Згідно з довідкою Національного банку України від 12.11.2008 року курс 100 доларів складав 577, 58 грн., тому внесена на той час відповідачкою сума 57758 грн. була еквівалентна 10 000 доларів США.
Зазначена сума в розмірі 57758грн., яка знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСА України у Запорізькій області підлягає виплаті позивачці ОСОБА_3 в рахунок стягненої суми боргу.
Також підлягають стягненню на користь позивачки судовий збір в розмірі 598, 13грн. та ІТЗ в розмірі 30грн., а всього 628, 13 грн.
Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції на підставі п.3 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 - стягнення суми боргу в розмірі 59812, 79 грн. та відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 грудня 2008року по цій справі скасувати та постановити нове рішення наступного змісту: " Позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 57758 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 2054, 79грн., а всього 59812, 79грн.
Зобов'язати ТУ ДСА в Запорізькій області виплатити ОСОБА_3 борг в сумі 57758грн., які були внесені ОСОБА_4 на
депозитний рахунок згідно квитанції № 005300451 від 13.11.2008 р. в рахунок стягненої суми боргу.
Після виплати ТУ ДСА в Запорізькій області ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 57758грн., підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сума боргу в розмірі 2054, 79 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 598, 13грн. та ІТЗ в розмірі 30грн., а всього628, 13грн.
В іншій частині позову відмовити."
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.