УХВАЛА

 Іменем України

18 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді:        Полтавцевої Г.А.

суддів:     Глиняного В.П., Чорного О.М.

за участю прокурора:     Давидова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою залишена без задоволена скарга ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України від 11 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Таке рішення суд мотивував тим, що на момент порушення кримінальної справи у слідчого були приводи і підстави для її порушення, оскільки в наданих матеріалах міститься достатньо даних, що вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_1. Зокрема, зазначивши про те, що такий висновок ґрунтується на даних, які містяться в матеріалах справи, а перевірка, за результатами якої прийнято рішення про порушення кримінальної, проведена з дотриманням вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржник звернувся з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити скаргу, оскільки судом була допущена неповнота, необ'єктивність та однобічність при розгляді скарги, що спричинило невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Він вказує на відсутність в його діях складу злочину, зокрема, його суб'єктивної сторони, оскільки він не вчиняв ніяких дій щодо звернення рішень суду до виконання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було

Справа №10-498/2009 Категорія КК: ст.236-8 КПК України Головуючий у першій інстанції- Супрун Г.Б. Доповідач: Чорний О.М.

винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову прокурора відділу Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України від 11 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, та дослідив матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, вислухав скаржника, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, прокурором були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а саме на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З постанови про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом слідства події злочину, а підставою до порушення даної справи послугували матеріали, проведеної за даним фактом, перевірки.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, указана стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, зазначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону та відмовив в задоволенні скарги, вказавши про неможливість на даній стадії розгляду перевірити наявність в його діях складу злочину, зокрема, його суб'єктивної сторони, оскільки дані питання мають досліджуватися в межах досудового слідства або вже при розгляді кримінальної справи по суті.

Посилання апелянта на те, що суд не перевірив належним чином наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, а лише формально констатував достовірність даних, на які послався в своїй постанові прокурор, є необгрунтованими, бо не підтверджуються матеріалами справи, з яких вбачається, що під час розгляду скарги судом були дотримані вимоги кримінально-процесуального закону України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову, було достатньо даних для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію скаржника - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2009 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України від 11 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - залишити без змін, а апеляцію скаржника ОСОБА_1 - без задоволення.