Справа № 22-ц-3304/2009 р.

Головуючий першої інстанції Шофаренко Ю.Ф.

Доповідач Горбань В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року травня місяця «25» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Горбань В.В.

Суддів: Курської А.Г., Кірюхіної М.А.

При секретарі: Козачок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання садового будинку та земельної ділянки майном, яке придбано до шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 березня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання садового будинку та земельної ділянки майном, що придбано до шлюбу залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам статей 119,120 Цивільного процесуального кодексу України. Суд надав позивачці строк до 25 березня 2009 року для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною і повернена їй на підставі частини 2 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України.

На вказану ухвалу суду ОСОБА_1 принесено апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням вимог процесуального права. Вказує, що нею у знов поданій позовній заяві у виконання ухвали суду про залишення її заяви без руху була зазначена ціна позову, надано витяг з реєстру права власності на нерухоме майно, а тому суд безпідставно постановив ухвалу про повернення її позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 119,120 ЦПК України, оскільки позивачкою не зазначено ціну позову та вартість майна, відносно якого необхідно визнати право власності, що в свою чергу перешкоджає суду правильно встановити розмір судового збору, не представлено правовстановлюючого документу на садовий будинок та витягу про його реєстрацію в БТІ, а крім того відсутнє посилання на норму закону, якою передбачено задоволення позову.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені недоліки не були усунені у повному обсязі, а саме зазначено, що ОСОБА_1 була надана позовна заява, в якій тільки вказано ціну позову, а інші недоліки нею усунені не були і судовий збір відповідно до ціни позову нею не сплачений.

З такими висновками суду не можна погодитися.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 виготовила нову позовну заяву, в якій зазначила ціну позову та надала витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.

Недоведеність вимог, може бути усунена під час розгляду справи, або бути підставою для відмови у позові і не перешкоджає прийняттю заяви до провадження суду.

Що стосується вимог суду щодо сплати судового збору відповідно до ціни позову, то при подачі першої позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 51 грн. і просила у зв’язку з тим, що на її утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України зменшити розмір судового збору.

Суд першої інстанції зазначене клопотання позивачки не розглянув, а повернув її позовну заяву в тому числі з підстав несплати у повному обсязі судового збору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви з таких підстав не можна визнати обґрунтованим та законним, тому ухвала підлягає скасуванню на підставі пункту 3 статті 312 ЦПК України.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2009 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набранн нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.