Справа № 22ц/43 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Григорусь Н.Й.
Категорія 5 Доповідач:Рафальська І.М.:
РІШЕННЯ
Іменем України
17 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого Рафальської І.М.,
суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,
при секретарі Войтюк В.І.,
з участю сторін, їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою позивачки на рішення Богунського райсуду м.Житомира від 8 жовтня 2007 року,
встановила:
24.09.2003р. позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначала, що рішенням Богунського райсуду м.Житомира 25.10.1999р між нею та ОСОБА_2 було розірвано шлюб, їх майно залишилось у спільному володінні. До березня 2003 року вони з відповідачем проживали разом, і тоді ж виникло питання про поділ майна. Просила поновити пропущений строк звернення до суду з позовом про поділ майна та поділити нажите сторонами за час спільного проживання майно, а саме: 1/4 частину будинку по АДРЕСА_1 з земельною ділянкою 0, 015га. сараєм загальною вартістю 10000грн.; будинок по АДРЕСА_2, земельна ділянка 0, 07 га вартістю 500 грн., сарай вартістю 1000 грн., блоки фундаментні 40 шт. вартістю 3480 грн., плити перекриття 4 шт.вартістю 1000 грн., огорожа з цегли на камінному фундаменті вартістю 5000 грн., автомобіль "Москвич- 2175 вартістю 4000 грн., криниця вартістю 500 грн., щебінь 10 т вартістю 1000 грн., труби водопровідні та газові 200м. вартістю 800 грн., радіатори чавунні 8 штук по 7 секцій вартістю 1000 грн., а всього майна на загальну суму 28280 грн.
Просила виділити їй, з врахуванням інтересів дітей, які знаходяться на її утриманні, 1/4 частину будинку з земельною ділянкою та сараєм по АДРЕСА_1, а відповідачу виділити автомобіль "Москвич-2175", будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_2. Решту майна поділити порівну.
У лютому 2006 року позивачка змінила позовні вимоги /а.с. 173/, просила поділити спільне майно подружжя шляхом передачі в користування відповідача житлового будинку АДРЕСА_2 з усіма надвірними будівлями та земельною ділянкою; будівельні матеріали та автомобіль "Москвич". Визнати за нею право власності
на 24/100 ід.часток житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними
будівлями та приватизованою земельною ділянкою.
Рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 8 жовтня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме: 24/100 частин домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме: домоволодіння з огорожею та земельної ділянки по АДРЕСА_2, автомобіля "ИЖ-2715", блоків фундаментних, плит перекриття, цегли, щебеня, криниці, труб водопровідних та газових, радіаторів чавунних відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У апеляційній скарзі позивачка просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги; посилається на те, що висновки райсуду не відповідають обставинам справи, які неповно з'ясовані, що є порушенням норм процесуального права; суд, на думку апелянта, безпідставно вважає, що вона пропустила строк звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29 грудня 1976 року № 11 зі змінами, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.
Отже, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні вимоги про поділ 24/100 ід. частин домоволодіння та земельної ділянки, розташованих у АДРЕСА_1, за пропуском строку звернення до суду, райсуд вважав, що позов в цій частині є обґрунтованим.
Проте, з таким висновком райсуду не можна погодитись.
Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1984 року/а.с.37, 140/ до 25.10.1999 року/а.с.312 зв./
Як позивачка, так і відповідач зареєстровані у АДРЕСА_1 /а.с.312зв. та 373/, тобто у спірній частині будинку, яку вони придбали у період зареєстрованого шлюбу, про що свідчить відповідний договір купівлі-продажу, посвідчений Другою житомирською державною нотаріальною конторою 17.01.86р. за реєстром №2-151 /а.с.304-305/.
Земельна ділянка при домоволодінні розміром 0, 0209 га, яку також просить поділити позивачка, згідно Державного акту від 9.04.1997р. передана відповідачу у приватну власність/а.с.343/.
Оскільки відповідно до висновку експерта № 26 від 23.05.08р./а.с.334-355/ спірну частину будинку та вищезгадану земельну ділянку поділити між колишнім подружжям неможливо, то колегія суддів відмовляє у задоволенні вимоги про такий поділ за безпідставністю, скасовує в цій частині рішення райсуду та ухвалює в цій частині нове про відмову у задоволенні позову про поділ частини домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1.
В іншій частині позову колегія суддів залишає рішення райсуду без зміни з таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_2 /забудова до 1948р., 65% зносу/ було придбано сторонами у період зареєстрованого шлюбу 23.03.1994р./ а.с. 17-19/ і демонтовано, тобто в наявності цього будинку немає. Про знесення будинку та відсутність інших будівель на земельній ділянці по АДРЕСА_2 стверджує довідка Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації /а.с.36/.
Що стосується земельної ділянки за даною адресою, то вона була відповідачем приватизована 13.09.2004 року, тобто після розірвання шлюбу з позивачкою, і продана 5.05.2005р./а.с.306/.
Автомобіль "ИЖ-2715" придбаний ОСОБА_2 також після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 - у 2001р., що стверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ ІОС№ 184466, виданим Житомирським ОРЕВ УДАІ 18.07.2001р./а.с.313/.
Щодо іншого майна, а, зокрема, блоків фундаментних, плит перекриття, цегли, щебеню, труб водопровідних та газових радіаторів чавунних, то райсуд прийшов до правильного висновку, що позивачка не надала суду доказів про придбання цього майна, його вартість та наявність, хоча відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Колегія суддів скасовує арешт, накладений ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13 березня 2008 року на 24/100 від частин жилого будинку та земельну ділянку розміром 0, 0209 га, розташованих у АДРЕСА_1, оскільки в ньому відпала необхідність.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського райсуду м.Житомира від 8 жовтня 2007 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про поділ 24/100 ід. частин домоволодіння та земельної ділянки розташованих у АДРЕСА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про поділ 24/100 ід. частин домоволодіння та земельної ділянки, розташованих у АДРЕСА_1 за безпідставністю.
У решті рішення райсуду залишити без зміни.
Арешт, накладений ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13 березня 2008 року на 24/100 ід частин жилого будинку та земельну ділянку розміром 0, 0209 га, розташованих у АДРЕСА_1, скасувати.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.