Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відстроченні (звільненні) сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху

21 квітня 2020 р. Справа № 520/5045/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст. 161 КАС України, з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, поданого фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суддя зазначає, що при обрахуванні належної суми судового збору в рамках даного позову, було враховано Постанову Пленуму ВАС України від 05.02.2016 № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якою визначено, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, суддя зазначає, що заявлені вимоги є пов`язаними.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2020 року - 2102,00 грн., за подання даного адміністративного позову розмір судового збору складає 840,80 грн.

Проте, позивачем не дотримано вказаних норм, оскільки не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору, сплативши 840,80 грн.

Клопотання про відстрочення (звільнення) сплати судового збору задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У свою чергу, у розумінні приписів ч.1,2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити сплату судового збору.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .

Слід зазначити, що позивачем на підтвердження клопотання не надано жодних доказів.

Керуючись ст. ст. 160,161,169, 248,256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення (звільнення) сплати судового збору - відмовити.

Позов залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Заічко О.В.