Справа № 22 ц-515/09

Головуючий в 1-ої інстанції - Чорнобук B.I.

Доповідач - Волошин М.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді  -  Басуєвої Т.А.

суддів -  Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом і просили стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 6 500 грн., на користь ОСОБА_3 19 800 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 100 000 грн. на користь ОСОБА_3 150 000 грн.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2007 року задоволена заява позивачів про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, обґрунтовуючи свої заперечення проти ухвали тим, що суд постановив ухвалу з порушенням норм діючого законодавства.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву позивачів та забезпечуючи позов, суддя виходив з того, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити не можливим в подальшому виконання можливого рішення суду.

Але з таким висновком судді погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Статтею 152 ЦПК України, зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Із поданої позивачами заяви не вбачається, певних обставин та доказів, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливе в подальшому виконання можливого рішення.

На порушення вимог, зазначених в ст. 210 ЦПК України суддя не обґрунтував прийняте ним рішення, не зазначив необхідність забезпечення позову, не визначився з питанням чи є вжиті заходи забезпечення позову співмірними із заявленими позивачами вимогами.

Крім того, матеріали справи в загалі не містять відомостей про те, що квартира, на яку накладено арешт належить відповідачу.

За таких підстав колегія суддів вважає, що ухвалу судді слід скасувати, а в задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2007 року -скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.