Категорія 27

Справа 10

Головуючий у 1 інстанції Макаров М.О.

Доповідач Басуєва Т.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року лютого 04 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Басуєвої Т.А.

суддів Волошина MIL, Демченко Е.Л.

при секретарі Качур Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Приватний нотаріус Чаладзе Гія Отарійович про зобов'язання сторони вчинити певні дії та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - Дніпропетровське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» та Приватний нотаріус Чаладзе Гія Отарійович про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 03 червня 2008 року, в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на спірне майно та зобов'язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 всю технічну документацію на спірне майно. Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким його позовні вимоги задовольнити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з  наступних

підстав.

Суд першої інстанції задовольнив зустрічний позов ОСОБА_3 та визнав за ним право власності на предмет іпотеки, зобов'язавши відповідача передати технічну документацію на спірне приміщення.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися неможна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права.

Тому рішення суду в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2006 року сторони уклали договір позики, а також договір іпотеки, з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором позики (а.с. 16, 17).

Відповідно до ст. 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави.

В указаний в договорі строк, боржник не виконав зобов'язання, забезпеченого заставою.

Статтями 589, 590, 591 ЦК України, передбачено правові наслідки невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, відповідно до яких у разі невиконання зобов'язання, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу з публічних торгів.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся із позовом про визнання права на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 22 грудня 2005 року, яка діяла на момент спірних правовідносин), правовою підставою для набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателя є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається із матеріалів справи, в тому числі і з договору іпотеки, такий договір між сторонами не укладався.

Даний договір не надано сторонами і в суді апеляційної інстанції.

При таких обставин, немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 для визнання права власності на предмет іпотеки та зобов'язання вчинити певні дії.

Тому в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають вимогам норм права.

Відповідно до ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей на депозит нотаріуса.

Однак, позивач не надав доказів в підтвердження вказаних обставин, а саме, що кредитор був відсутній в місці виконання зобов'язання, що боржник вніс суму боргу на депозит нотаріуса, що нотаріус повідомив кредитора про внесення боргу на депозит.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 є правильним і законним.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апеляційної скарги про незаконність договору іпотеки, оскільки таких позовних вимог заявлено не було.

Оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, то на підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає скасуванню рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 315 ЦПК України апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2008 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 і стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат (судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та витрат на правову допомогу) скасувати.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - Дніпропетровське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» та Приватний нотаріус Чаладзе Гія Отарійович про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з моменту проголошення.