Справа № 22-ц-2961/2009 р.

Головуючий суду першої інстанції Мощєвітіна О.М.

Доповідач Сокол В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:

Головуючого судді Берзіньш В.С.,

суддів Сокола В.С., Руснак А.П,

при секретарі Амельченко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до СТОВ «Ніва» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, СТОВ «Ніва» на рішення Роздольненського районного суду АРК від 22 вересня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

30 травня 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 на підставі статей 125,126,212 ЗК України, статті 386,387 ЦК України звернулись до суду із зазначеним позовом, просили повернути належні їм на праві приватної власності земельні ділянки із незаконного володіння відповідача та стягнути з нього матеріальну шкоду у розмірі 5 395 грн. кожному та моральну шкоду по 10 000 грн. кожному.

Рішенням Роздольненського районного суду АРК від 22 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з СТОВ «Ніва» на користь позивачів по 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди кожному, у задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять оскаржуване рішення скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказують, що суд не дав належної оцінки актам інспектора по охороні земель від 16 травня 2006 року та від 16 травня 2006 року за участю голови Руч’ївської селищної ради про захоплення відповідачем засіяних ними земельних ділянок, суд не одержав від Роздольненської районної адміністрації розрахунок матеріальної шкоди відповідно до Порядку визначення та стягнення збитків власникам земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, сума моральної шкоди необгрунтовано зменшена, оскільки відповідачем було знищено посіви та апелянтам знадобились додаткові зусилля для організації життя. Крім того про день та час слухання справи не було повідомлено представника позивачів та судом не задовольнив клопотання про відкладення справи.

В апеляційній скарзі СТОВ «Ніва», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову ОСОБА_2, ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Вказує, що у порушення норм статті 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом не враховано вимог розумності та справедливості.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 СТОВ «Ніва» зазначає, що актами, на які посилаються апелянти, не підтверджується обставина проведення позивачами по посіву земельних ділянок та на момент проведення перевірки земельні ділянки було затоплено. Пунктом 1 Порядку визначення та стягнення збитків власникам земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 зазначено, що даний порядок застосовується лише при вилученні або тимчасовому використані земельних ділянок для державних або суспільних потреб, у інших випадках спори про стягнення збитків розглядаються у порядку судового порядку.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та представник ОСОБА_3, представник СТОВ „Ніва" ОСОБА_4 відповідно підтримали апеляційні скарги за викладеними в ній доводами.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, вислухавши пояснення сторін, апеляційний суд вважає необхідним апеляційні скарги сторін задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 215 ЦПК України при ухваленні рішення, яке повинно бути законним і обгрунтованим, суд має привести обставини (факти) справи, що становлять предмет доказування, та вказати, якими доказами ці факти підтверджуються.

Але, як вбачається з наведеного, рішення суду з фактичної сторони абсолютно не обґрунтовано і правова кваліфікація спірним правовідносинам не дана.

Взагалі, перевірка усіх обставин (фактів), що мають суттєве значення для вирішення спору, з урахуванням положень статей 173,179, частини 2 статті 303 ЦПК є обов’язком суду першої інстанції, а тому обов’язково має бути здійснена в період провадження в суді першої інстанції, а не надалі, лише в порядку апеляційного перегляду рішення.

Колегія суддів вважає, що інше суперечило б самій суті апеляційного перегляду судового рішення.

Так, питання про повернення земельних ділянок судом зовсім розглянуто не було. Крім того, стягнувши з СТОВ «Ніва» на користь позивачів по 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди кожному, суд зовсім не мотивував питання в цій частині, оскільки сума в 1000 грн. наведена судом лише в резолютивній частині.

Таким чином, не розглянувши всі позовні вимоги сторін відповідно до положень процесуального закону, суд першої інстанції не вирішив і спір, як того вимагає стаття 1 ЦПК України, і цей недолік, з урахуванням вище викладеного, не може бути усунутий ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Згідно статті 74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання. Встановлено, що згідно довідки 03 вересня 2008 року судове засідання відкладено у зв’язку з хворобою секретаря судового засідання (а.с. 39), належних даних про виклик сторін в судове засідання в порядку статей 74,76 ЦПК України на 22 вересня 2008 року, матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, оскаржуване судове рішення в порядку пунктів 3,5 частини 1 статті 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 303,307,311,315,325,327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги СТОВ «Ніва», ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Роздольненського районного суду АРК від 22 вересня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.