Справа № 22ц-20051/2009

Головуючий в 1-й інстанції Українець Ю.Й.

Категорія - 48 (І)

Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.

при секретарі: Рачук Я.І.

за участю: позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 04 лютого 1978 року по 14 вересня 2000 року. Від шлюбу має сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу відповідач добровільно надавав їй матеріальну допомогу на утримання дитини у розмірі 25 % місячного заробітку. З 17.10.2006 року відповідач отримує пенсію за віком, з якої сплачує на утримання дитини 210 грн., який встановив на власний розсуд. До вересня 2007 року відповідач працював на ВАТ «Суха Балка» на посаді гірничого майстра та з вересня 2007 року йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності та призначено відповідну грошову компенсація за втрату професійної працездатності (регресні виплати) та одноразову грошову виплату. Угоди про добровільну сплату аліментів з щомісячної грошової компенсації за втрату професійної працездатності між сторонами не досягнуто. Відповідач відмовляється сплачувати їй добровільно аліменти з щомісячної грошової компенсації та частину одноразового грошового відшкодування за втрату професійної працездатності. Вона сама працює, але її доходу не достатньо для належного утримання неповнолітньої дитини.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини його доходу (заробітної плати, пенсії, суми відшкодувань за втрату працездатності), щомісяця до досягнення дитиною повнолітнього віку, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини від одноразової виплати, яку він одержав при призначенні йому компенсації за втрату професійної працездатності.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2008 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини його доходу (заробітної плати, пенсії) на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття, в інших вимогах відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у стягненні на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від одноразової виплати, яку одержав відповідач у зв'язку з втратою професійної працездатності ще до звернення її до суду, й направити справу на новий розгляд.

Вважає, що зазначене рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не виконав вимоги ст. 213 ЦПК України, не дослідив обґрунтованості її посилань на Постанову КМУ від 26.02.1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», зокрема п.п.12 п.1 якої встановлено, що утримання аліментів проводиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди, як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з сум, виплачуваємих для відшкодування збитків у в'язку із втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.02.1978 року по 14.09.2000 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з позивачкою ОСОБА_1 та знаходиться на її повному утриманні.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до вимог процесуального і матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини його доходу щомісяця, до досягнення дитиною повноліття й відмови в позові ОСОБА_1 про стягнення з відповідача окремо аліментів з суми одноразової допомоги, отриманої ним у зв'язку з втратою професійної працездатності.

Нормами сімейного законодавства, що передбачають обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, передбачено, що розмір аліментів встановлюється у частці від заробітної плати (доходу) матері, батька дитини і не передбачено, що ухвалюючи рішення суди зобов'язані вказувати перелік видів доходів, з яких належить утримувати аліменти.

В Постанові Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», на яку посилається в апеляційній скарзі позивачка, передбачено, що утримання аліментів з працівників проводиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, отже нею регулюється порядок визначення і перерахунку аліментів за рішенням суду.

Тому, відмовляючи у задоволенні позову про стягнення аліментів з одноразової допомоги, отриманої відповідачем у зв'язку з ушкодженням здоров'я, суд першої інстанції не порушив право позивачки на отримання аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.