Справа№ 1-155/2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 14 листопада 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням-
судді ОСОБА_1
з участю секретаря Петрук К.В.
прокурора Покидюка В.М.
захисника ОСОБА_2,
потерпілої ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, жительки с.Липини, вул. Польова, 8 Луцького району, раніше несудимої, - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудна ОСОБА_5, будучи зареєстрованою приватним підприємцем та маючи право використовувати найману працю, найняла на роботу в період часу з травня по жовтень 2007 року ОСОБА_3С, ОСОБА_6 та з червня по жовтень 2007 року ОСОБА_7, які реалізовували продукти харчування в контейнері № 39 на ринку, що у м.Лукьку поблизу готелю «Лучеськ» умисно грубо порушуючи вимоги ст.46 Конституції України, ст. ст. 21, 24, 24-1 КЗпП без укладення договорів в письмовій формі з останніми, використала найману працю, виплачувала їм заробітну плату без відрахування обов'язкових платежів.
Допитана з приводу пред'явленого звинувачення підсудна ОСОБА_5 винність в інкримінованому їй злочині визнала частково, суду дала показання, що дійсно наймала на роботу без укладання трудових договорів у письмовій формі ОСОБА_3С, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Про те, що ОСОБА_7 вагітна не знала, оскільки остання її не повідомляла. Крім того продавці у неї надурочно не працювали, їх робота була позмінною.
Винність ОСОБА_5 у грубому порушенні законодавства про працю, щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років підтверджується слідуючими доказами.
- показаннями потерпілої ОСОБА_3С про те, що вона з травня по жовтень 2007 року
працювала у підприємця ОСОБА_5, якій подавала трудову книжку для офіційного
оформлення яку остання офіційно не оформила, в режимі роботи з травня до середини
вересня з 08 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. потім з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. без обідньої
перерви по змінно тиждень через тиждень;
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10) серії І-ЕГ № 100615
де в графі мати зазначена ОСОБА_3С;
- показаннями потерпілих ОСОБА_6 (а.с.49-50), ОСОБА_7 (а.с.51-52), що є
аналогічними показанням потерпілої ОСОБА_3С
Аналізуючи показання підсудної, потерпілої ОСОБА_3С, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми умисними протиправними діями, направленими на грубе порушення законодавства про працю щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, підсудна ОСОБА_5 вчинила злочин передбачений ч.2 ст.172 КК України.
В ході судового слідства не знайшло свого підтвердження інкриміноване підсудній ОСОБА_9 порушення ст.62 КЗпП України, оскільки дане звинувачення базується лише на поясненнях потерпілих. В матеріалах справи відсутні докази щодо тривалості фактично відпрацьованих годин потерпілими та з них надурочно. Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому з обвинувачення ОСОБА_5 слід виключити епізод застосування надурочних робіт.
Обираючи підсудній вид та міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, який відносяться до злочинів невеликої тяжкості, обставини які пом'якшують чи обтяжують покарання підсудної, дані про її особу.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання підсудної суд по справі не вбачає.
Враховуючи, що підсудна вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, має на утриманні батьків похилого віку, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 претензій до неї не мають, суд приходить до висновку про обрання підсудній покарання у виді штрафу.
Потерпіла ОСОБА_3 заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 1215, 20 грн. матеріальної шкоди (за роботу в надурочний час), 10000 грн. моральної шкоди та 1 000 грн. судових витрат за надання їй юридичної допомоги. Також просить провести запис в трудовій книжці про період її роботи та стягнути відрахування до фондів.
В судовому засіданні представник потерпілої уточнив позовні вимоги, просив вимогу про стягнення відрахувань до фондів залишити без розгляду.
Прокурор позов підтримав частково в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Підсудна позов не визнала.
Відповідно до ст.28 КПК України цивільний позов розглядається, якщо особа зазнала матеріальної шкоди, тому в частині позову про зобов'язання ОСОБА_5 внести запис в трудову книжку - залишити без розгляд.
Крім того, як в ході досудового слідства так і судового слідства не було встановлено кількості фактично відпрацьованих надурочних годин потерпілою, тому в частині позову щодо стягнення матеріальної шкоди слід залишити без розгляду.
Позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.
Слід стягнути з підсудної ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 1000 грн. судових витрат за надання їй юридичної допомоги.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.172 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди та 1000 гривень судових витрат, всього 2000 гривень.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, через Луцький міськрайонний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.