№ 2-307/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2009 року. Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Оберечмук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Макарівська районна державна адміністрація, Великокарашинська сільська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно договору дарування від 2 лютого 2001 р. йому на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 0,798 га, яка складається з ділянок №1 та №2, про що свідчить договір дарування та державний акт на право власності на земельну ділянку. Ділянка №2 межує з земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_2, розібравши старий сарай, побудував новий, поставивши його частково на його земельній ділянці, захвативши по ширині 1,5 метра його ділянки.

Він звертався до відповідача, який не бажає урегулювати спір мирним шляхом і не показує свій державний акт на право власності на земельну ділянку. При такій ситуації він не може заїхати на свою земельну ділянку, не може завезти будівельні матеріали, гній та інше.

Йому рекомендовано державними органами, в які він звертався зі скаргами, звернутися до суду.

Просив суд зобов'язати ОСОБА_2 звільнити його земельну ділянку. В судовому засіданні позивач підтримав позов. Пояснив, що використовував спірну земельну ділянку для проїзду та частково обробляв.

Відповідач не визнав позову .Пояснив, що побудував сарай на місці старого сарая, який стояв ще до 1982 року, коли він купив хату за вказаною адресою. Дозволу на побудову сараю в сільській раді не брав.

Представник Великокарашинської сільської ради пояснив, що на його думку при приватизації в 1988 році спірної земельної ділянки тіткою позивача, яка пізніше подарувала земельну ділянку позивачу, була допущена помилка-і сарай відповідача опинився частково на земельній ділянці позивача. На будівництво сарая сільська рада дозволу відповідачу не надавала. Проте новий сарай стоїть на місці старого. Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову.

Так, згідно державного акту на право приватної власності на землю на ім.»я тітки позивача ОСОБА_3 від 12.02.1998 року ширина спірної земельної ділянки становить 5 метрів. З державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.06.2008 року на ім.»я позивача ОСОБА_1 вбачається, що ширина спірної земельної ділянки - 4,98 м. Суміжними землекористувачами в цій частині земельної ділянки є ОСОБА_4 (з пояснень позивача з боку цього сусіда межі не порушено) та відповідач ОСОБА_2 Зі схеми обміру земельних ділянок сторін від 11.03.2009 року, що підписана і складена також землевпорядником сільської ради та сільським головою, вбачається, що ширина спірної земельної ділянки позивача ОСОБА_1 по лінії стіни сараю відповідача становить від 3,40 м до 4,10 м. Тобто сарай відповідача, дозвіл на будівництво якого сільська рада не надавала, частково розміщений на земельній ділянці, яка на праві власності належить позивачу.

З боку землекористувача ОСОБА_4, як вбачається зі схеми, не встановлено порушень спільної межі, яка є прямою.

Сторони відмовились проводити та оплачувати землевпорядну експертизу.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: п.б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 60, 215, 209 ч. 3 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку ОСОБА_1, що належить йому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 999855 від 18.06.2008 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.

Суддя                                 П.М. Тюхтій