№ 2-333/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2009 р. Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Оберемчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Забуянської сільської ради, третя особа ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що в 1985 році її чоловік ОСОБА_3 був прийнятий в члени колгоспу «Україна», Макарівського району Київської області та призначений на посаду головного зоотехніка. А в 1986 році його було обрано головою правління колгоспу. Ще будучи головним зоотехніком йому з сім'єю, яка та той час складалася з трьох чоловік, згідно ордеру № 299 від 18 листопада 1985 року виданого виконавчим комітетом Макарівської районної Ради народних депутатів було надано для проживання колгоспний жилий будинок по вул. Матросова, б/н с. Забуяння Макарівського району Київської області. В 1997 році у зв'язку з хворобою батька, який проживав один в ІНФОРМАЦІЯ_1 та потребував сторонньої допомоги чоловік був вимушений звільнитися з роботи та переїхати на тимчасове проживання до нього. А вона, дочка - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5 залишилися проживати в будинку. Але 28.01.2001 року зборами уповноважених членів колгоспу "Україна" було прийнято незаконне рішення про виселення її з зазначеного будинку та надання будинку статусу "службовий"

Оскільки рішення правління колгоспу про виселення було незаконним тому вона звернулась за захистом порушених прав до суду.

Рішенням від 11.04.2003 року Макарівського районного суду Київської області її позовні вимоги було задоволено, визнано вищезазначене рішення колгоспу незаконним та визнано за нею право користування даним жилим будинком. А оскільки на час звернення до суду в будинку проживав ОСОБА_6, який не бажав добровільно його звільняти, тому вона та члени сім'ї не могла ним користуватися, у зв'язку з чим в 2004 році знову з відповідним позовом звернулася до суду. Але незважаючи на те, що в подальшому ОСОБА_6 виїхав з даного будинку, вона та її сім'я користуватися зазначеним будинком не можуть, оскільки цьому перешкоджає сільська Ради.

Вважала, що має право на користування жилим будинком, який розташований по вулиці Матросова, 1-А в с. Забуяння Макарівського району Київської області виходячи з наступних підстав:

Згідно ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. А відповідно ст. 59 цього Кодексу, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшення житлових умов, порушенні прав інших осіб або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також у інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимога про визнання ордеру недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Крім того, згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, оскільки вона та члени її сім'ї вселилися у жиле приміщення відповідно до ордеру, який є єдиною підставою для вселення, а судовим рішення , що вступило в законну силу, визнано за нею право користування спірним жилим приміщенням, якому перешкоджає Забуянська сільська Рада Макарівського району Київської області, тому просила суд усунути їй перешкоди у користуванні жилим приміщенням, а саме будинком по вулиці Матросова, 1-А в с. Забуяння Макарівського району Київської області шляхом вселення у житловий будинок.

В судовому засіданні позивачка, її представник, підтвердили наведене. Представник відповідача не визнала позову, вважала незаконним рішення суду, яким визнано за позивачкою право користування спірним житлом. Представник третьої особи пояснила, що вказаний будинок рішенням ради надано священику ОСОБА_2, який провів ремонт будинку.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на вимогах закону, підтверджений належними доказами.

З рішення Макарівського районного суду від 11.04.2003 року, яке набрало чинності, вбачається, що визнано незаконним рішення зборів уповноважених членів колгоспу «Україна» про виселення ОСОБА_1 з будинку та визнано за ОСОБА_1 право користування житловим будинком № 1-а по вул. Матросова в с. Забуяння Макарівського району Київської області.

Відповідач - Забуянська сільська рада, чинить перешкоди у виконанні вказаного рішення суду, внаслідок чого позивачка не мала можливості вселитись в житло. Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. На підставі наведеного та керуючись ст.ст., 14, 60, 215, 209 ч. 3 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні жилим приміщенням - будинком по вул. Матросова 1-а в с. Забуяння Макарівського району Київської області, вселивши її у вказаний жилий будинок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.

Суддя                             П.М. Тюхтій