ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Київ № 640/6968/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю.

провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, в якому просить:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-033-000004513 від 12.04.2016р. номер рахунку № НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-033-000004513 від 12.04.2016р. номер рахунку № НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

10.06.2019р. від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що за результатами проведеної перевірки правочинів транзакції з перерахування на банківський рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», грошових коштів у розмірі у загальному розмірі 62 619,98 грн. визнана нікчемною, з урахуванням того, що спірні операції вчинено у період дії постанови Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ (зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 27.04.2016 №295/БТ), якою встановлено факт здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, а банк віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження у діяльності банку. Крім того, представником відповідача наголошено на тому, що саме за рахунок перерахованих ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у розмірі 1 431 957 997,25 грн., останній здійснив повернення коштів на рахунок позивача, що і збільшило зобов`язання банку перед фізичними особами.

08.07.2019р. від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Окрім того, 15.11.2019 та 30.03.2020 позивачем також були подані клопотання про прискорення розгляду справи, які обґрунтовані тим, що ліквідація Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» завершується 12.07.2020р., а тому, з проведенням ліквідації, рішення суду не можна буде виконати.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, між ПАТ «Банк Михайлівський» та гр. ОСОБА_1 укладено договір №980-033-000004513 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 12.04.2016р., умовами якого передбачено, що банк за ініціативою клієнта відкриває клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів.

Крім того, між гр. ОСОБА_1 (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (сторона-2) укладено договір №980-033-000220500 тип договору: «Суперкапітал» (новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 12.04.2016р, у відповідності до якого, сторона-1 передає стороні-2 у власність грошові кошти у розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а сторона-2 зобов`язується повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти у порядку та на умовах, встановлених цим договором. Сторона-2 приймає від сторони-1 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів 61 000,00 грн., строк користування не більше 91 днів, сторона-2 сплачує проценти та повертає кошти у безготівковій формі на рахунок сторони-1 № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Михайлівський».

Згідно з наявною у матеріалах справи копією довідки про стан рахунку № НОМЕР_1 за період з 12.04.2016р. по 19.05.2016р. (а.с.23) на вказаний банківський рахунок від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшли грошові кошти у розмірі 1 619,98 грн. (оплата процентів за договором №980-033-000220500 від 12.04.2016) та у розмірі 61 000,00 грн. (повернення коштів, згідно з договором №980-033-000220500 від 12.04.2016).

У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» від 23.05.2016 №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 23.05.2016 №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський».

Згідно з актом №2 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 01.06.2016 та витягом з додатку 2 до вказаного акту, копії яких наявні у матеріалах справи, переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 на рахунок позивача у загальній сумі перерахування 62 619,98 грн., містить ознаки нікчемності, передбачено положеннями ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно (ч. 3 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (ч. 5 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У силу ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

При цьому, уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду (ч. 3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Пунктами 2 та 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (надалі - Положення №14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

З наведеного у сукупності вбачається, що Перелік, який складається уповноваженою особою, та Загальний реєстр, який затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який, надалі, у формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

У свою чергу, уповноваженою особою позивача до вказаного Переліку включено не було.

Щодо підстав не включення уповноваженою особою позивача до Переліку, представником відповідача зазначено, що транзакція з перерахування на банківський рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», грошових коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у загальній сумі 62 619,98 грн., визнана нікчемною.

Так, у силу ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

На підтвердження наявності ознак нікчемності спірної операції (трансакції), представником відповідача наголошено на наступному.

Між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ІРЦ» укладено договори відступлення права вимоги від 18.05.2016 №1805 та від 19.05.2016 №1, на виконання яких ПАТ «Банк Михайлівський» перерахувало на користь ТОВ «ІРЦ» 1 431 957 997,25 грн., що збільшило зобов`язання банку перед фізичними особами, що відбулося у порушення постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Також, слід зазначити, що п. 3 постанови Правління Національного банку України від 27.04.2016 №295/БТ передбачено погодження графіку погашення небанківськими установами (зокрема ТОВ «ІРЦ») коштів, залучених від фізичних осіб.

Отже, такі операції (транзакції) вчинені на виконання постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами, а не на їх порушення.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 15 такого змісту:

"До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника".

Таким чином, законом чітко встановлено, що на залучені від фізичної особи до небанківської фінансової установи кошти через банк, що виступив повіреним (агентом, іншим посередником) за відповідним договором, поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, за наявності таких умов:

1) вкладника не поінформовано під розпис, що на такі кошти не поширюються відповідні гарантії;

2) на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17.

У зв`язку з тим, що судом не встановлено повідомлення позивача банком про те, що на кошти, які надійшли на його рахунок від третьої особи, не поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також станом на 19 листопада 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг") ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, відсутні підстави вважати, що позивач не набув статусу вкладника ПАТ "Банк Михайлівський" та на кошти, розміщені на рахунку позивача, не поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На цій підставі суд доходить висновку про те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати правочини щодо переказу коштів, здійснених ТОВ "ІРЦ" 19 травня 2016 року на банківські рахунки позивача нікчемним, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для не включення позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО, тобто Уповноважена особа Фонду, як суб`єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.

Таким чином, Уповноваженою особою Фонду неправомірно не було включено позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів з посиланням на те, що правочин є нікчемним, як такий, що порушує публічний порядок.

Отже, позивач є особою, яка набув право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду зміни та/або доповнення до переліку рахунків щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом, що передбачено пунктом 5 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 02 серпня 2019 року у справі №818/806/18.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Однак, згідно з п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вірним суб`єктом за рахунок якого підлягає присудження судових витрат на користь позивача є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню не з уповноваженої особи, а з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-033-000004513 від 12.04.2016р. номер рахунку № НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

3. Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 768,40 грн. (семисот шістдесяти восьми грн. 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій