Судове рішення #86040411

Ухвала

17 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 737/761/19

провадження № 61-4200ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_2 , в якому просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .

В обґрунтування свого позову вказала, що є власником указаного житлового будинку. Крім неї у будинку зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 , проте останній без поважних причин з серпня

2016 року не проживає у будинку, участі у веденні господарства не приймає, його особисті речі у будинку відсутні. Реєстрація відповідача створює

для позивача ряд перешкод, зокрема, вона несе додаткові витрати

на сплату житлово-комунальних послуг, які нараховуються на кількість зареєстрованих осіб, та позбавлена можливості на отримання житлових соціальних пільг (субсидії), оскільки для їх нарахування визначається сукупний дохід та кількість зареєстрованих осіб за вказаною адресою. Добровільно знятися з обліку відповідач не бажає, чим порушує права позивача, як власника, створюючи їй перешкоди у розпорядженні власністю.

Рішенням Куликівський районний суд Чернігівської області від 07 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком

АДРЕСА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2

не проживає за місцем реєстрації більше одного року без поважних причин, спільним побутом з власником житлового приміщення не пов`язаний,

що підтверджується наданими позивачем доказами.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області

від 07 листопада 2019 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відмовлено.

02 березня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подано касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 усунула недоліки касаційної скарги та надіслала на адресу суду уточнену

її редакцію, в якій заявник просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої

статті 389 Цивільного процесуального кодексу України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних

у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою,

що втратила право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року.

Витребувати з Куликівського районного суду Чернігівської області вищезазначену цивільну справу (№ 737/761/19).

Надіслати іншому учаснику справи копію касаційної скарги та доданих

до неї документів, роз`яснити йому право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,

у строк до 29 квітня 2020 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація