Справа №705/3194/19

2/705/788/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кормана О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані Черкаської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Сільської ради с.Старі Бабани Уманського району Черкаської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,8148 га., що розташована на території Старобабанівської сільської ради, кадастровий номер 7124387700:03:000:0705. В установлений законом шестимісячний термін ОСОБА_1 не звертався із заявою до нотаріуса щодо прийняття спадщини в зв`язку з тим, що на момент смерті ОСОБА_4 були живі спадкоємці першої черги, а саме їх мати - ОСОБА_5 . Переглядаючи архів сім`ї позивач випадково знайшов заяву ОСОБА_5 , в якій вона відмовилась від прийняття спадщини після смерті сина - ОСОБА_4 , на користь брата спадкодавця - ОСОБА_1 . Після цього, 11.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою від 11.06.2019 року йому було відмовлено в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, так як не знав про те, що його мати ОСОБА_5 не успадкувала майно після смерті її сина - ОСОБА_4 , так як є спадкоємцем першої черги, та відмовилась від спадщини в його користь.

На цих підставах просить суд встановити додатковий строк ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителю АДРЕСА_1 , для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_4 , терміном на 2 місяці.

Ухвалою судді від 02 серпня 2019 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою судді від 12 серпня 2019 року у справі відкрито загальне позовне провадження.

Згідно ухвали суду від 21 грудня 2019 року у справі замінено первісного відповідача - Сільску раду с.Старі Бабани Уманського району Черкаської області, на належного відповідача - Дмитрушківську сільську раду Уманського району Черкаської області.

Ухвалою суду від 04 лютого 2020 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник відповідача Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області не з`явився. 09 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання за підписом сільського голови Шевчук Т., в якому вона просить справу розглянути без їхньої участі.

Заслухавши думку позивача та представника позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У вступному слові позивач ОСОБА_1 просив його заяву задовольнити та пояснив, що ОСОБА_4 був його рідним братом та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Брат, як і позивач, проживав у с.Старі Бабани, але в іншому будинку. На похорони брата приїжджала їхня мати. Про те, що мати після свого сина, а брата позивача, не прийняла спадщину, позивач не знав. Також, позивач не знав, що у брата була земельна ділянка. В шестимісячний термін він не звертався з заявою про прийняття спадщини після смерті брата, так як йому ніхто не порадив. До нотаріуса звернувся вже після шести місяців.

Представник позивача - адвокат Гупало М.М. в судовому засіданні також позов підтримав, просив його задовольнити. У своєму вступному слові доповнив позивача та зазначив, що мати позивача, яка приїздила на похорони брата позивача, мала право прийняти спадщину після смерті свого сина, так як є спадкоємцем першої черги. Позивач лише через рік після смерті брата дізнався, що мати не прийняла спадщину і написала в сільраді заяву, про відмову від прийняття спадщини на земельний пай, на користь позивача. Тоді ж позивач дізнався і про наявність у його померлого брата земельної ділянки. Так як позивачу не було відомо про те, що мати не прийняла спадщину, і про наявність у його брата майна, тому позивач і не звертався з заявою про прийняття спадщини, так як не було що приймати. А коли дізнався про наявність земельної ділянки, то вже виникли підстави звернутись з заявою для прийняття спадщини. Зазначив, що вказані причини пропуску строку для звернення з заявою про прийняття спадщини є поважними.

У судовому засіданні судом було оголошено клопотання за підписом Дмитрушківського сільського голови Шевчук Т., яке надійшло на адресу суду, і в якому сільський голова зазначила, що Дмитрушківська сільська рада позов визнає у повному обсязі і просить суд його задовольнити.

Судом на обговорення учасників справи, які з`явились у судове засідання, було поставлене питання про можливість ухвалення рішення про задоволення позову за наявності клопотання відповідача про визнання позову.

Позивач та представник позивача зазначили, що суд може ухвалити рішення за наявності такого клопотання відповідача.

Суд, порадившись на місці у судовому засіданні, ухвалив відмовити у прийнятті визнанні позову відповідачем та продовжити розгляд справи з метою дослідження доказів.

З наданих суду стороною позивача у судовому засіданні оригіналів документів, копії яких були долучені до позовної заяви, суд встановив, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Піківець Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 29 січня 2018 року, актовий запис № 2.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними братами, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_5 27 березня 2018 року написала заяву, в якій відмовилася від прийняття спадщини, що залишилась після смерті її сина ОСОБА_4 , на користь брата спадкодавця - ОСОБА_1 , 1961 року народження. Заява ОСОБА_5 від 27.03.2018 року, засвідчена секретарем Старобабанівської сільської ради Уманського району Черкаської області, та зареєстрована в реєстрі за №11.

Згідно постанови приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящука Д.О. від 11.06.2019 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,8148 га, що залишилася після смерті його рідного брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. З вказаної постанови нотаріуса вбачається, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Крім того, позивачем до позовної заяви були подані копія державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 30.06.2006 року, та копія довідки № 170 від 09.02.2018 року, виданої Старобабанівською сільською радою Уманського району Черкаської області. Проте, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що оригінали таких документів у сторони позивача відсутні. Зокрема, вказав, що Державний акт взагалі втрачений, а оригінал довідки сільради знаходиться у нотаріуса.

Враховуючи те, що оригінали державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 30.06.2006 року, та довідки № 170 від 09.02.2018 року, виданої Старобабанівською сільською радою Уманського району Черкаської області, не були надані суду у судовому засіданні, і суд був позбавлений можливості пересвідчитись у існуванні таких документів, суд у судовому засіданні не досліджував копії вказаних документів.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши оригінали документів, які були надані стороною позивача суду для огляду у судовому засіданні, суд дійшов таких висновків.

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України визначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Стаття 1223 ЦК України визначає що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частина 1 статті 1268 ЦК України визначає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.1, ч.3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.

Звертаючись до суду з позовом, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що неподання ним заяви про прийняття спадщини у строки, визначені у статті 1270 ЦК України було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку із чим позивач не виконав свій процесуальний обов`язок із доведення тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Вказану позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи 6 червня 2018 року судові рішення у справі № 592/9058/17-ц (касаційне провадження № 61-200 св 18).

Суд не вважає причини, на які посилається позивач як на причини пропуску строку для прийняття спадщини, поважними, так як позивач не був позбавлений можливості з`ясувати, чи прийняла його мати спадщину після смерті ОСОБА_4 , чи ні, і в разі з`ясування таких обставин скористатись своїм правом на прийняття спадщини. Також не є поважними причинами необізнаність позивача щодо необхідності звернення у визначені законом строки для прийняття спадщини з відповідною заявою, а також відсутність у позивача інформації про те, чи належало спадкодавцю на час його смерті будь-яке майне, в тому числі земельна ділянка, так як прийняття спадщини не пов`язано з наявністю чи відсутністю майна у спадкодавця.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76-82, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у позові ОСОБА_1 до Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

Копію рішення вручити позивачу, представнику позивача та направити відповідачу після його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Уманський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий суддя О.В.Корман