233 № 233/8826/19    

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   16 квітня 2020 року Костянтинівськийміськрайонний судДонецької областіу складі:колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження,внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза№ 62019050000000012 від 04 січня 2019 року за обвинуваченням: 

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Іванопілля Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, не працюючого, пенсіонера, адреса місця проживання за обвинувальним актом: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 18.07.2013 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 263 ч.1, 307 ч.3, 311 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 11 червня 2014 року по амністії, 

   - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.2 ст.263 КК України, 

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дзержинськ Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, працездатного, який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 08 грудня 2011 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст.190 ч.2 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; 18 липня 2013 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ст.307 ч.2, ст.311 ч.2 КК України до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 11 травня 2015 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.3 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, 

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України, 

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2009 року народження, не працюючого, працездатного, раніше не судимого, який проживав за адресою: АДРЕСА_3 , 

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, працездатного, раніше не судимого, який проживав за адресою: АДРЕСА_4 , 

-у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.307КК України,-

В С Т А Н О В И В:

    В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62019050000000012 від 04 січня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.2 ст.263 КК України, ОСОБА_10 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2,3ст.307КК України,ОСОБА_11 ,ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Прокурор всудовому засіданнізвернувся досуду зклопотаннями пропродовження строкутриманняобвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під вартою, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ст.177 КПК України, станом на теперішній час не зменшились і не перестали існувати. При продовженні запобіжного заходу обвинуваченим необхідно враховувати наявність ризиків: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, не допитаних судом та вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження вчинення кримінальних правопорушень. Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, дані що характеризують обвинувачених, а також тяжкість покарання, що загрожує останнім, у разі визнання їх винними, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. З огляду на вказані вище доводи, заперечував проти клопотань захисників щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим. 

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора та зустрічно звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , оскільки вважає доводи прокурора необґрунтованими, ризики не доведеними. Крім того, зауважив, що злочини, в яких звинувачується ОСОБА_9 , не зареєстровані в належному порядку. Крім того, просив зменшити розмір застави обвинуваченому, з огляду на його матеріальне становище. 

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні не погодився з клопотанням прокурора та звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 , посилаючись на те, що останній має захворювання, потребує лікування, має постійне місце мешкання та ризики, на які посилається прокурор, відсутні. 

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, оскільки клопотання є необґрунтованим, подано з грубим порушенням вимог ст.184 КПК України. Прокурором лише перелічені статті закону без розкриття їх змісту. Вважає за можливе змінити обвинуваченим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 запобіжний захід, оскільки останні мають міцні соціальні зв`язки, раніше не судимі, мають захворювання. 

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні при вирішенні клопотань послався на розсуд суду.

Обвинувачені ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора та підтримали клопотання захисників. 

Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора та підтримав клопотання захисників. Додавши, що розмір застави, який просить застосувати до нього прокурор, є для нього непомірним. 

   Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до таких висновків. 

   Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.2 ст.263 КК України, ОСОБА_10 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2,3ст.307КК України,ОСОБА_11 ,ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України перебуває на стадії судового розгляду. Судом визначений обсяг і порядок дослідження доказів.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2020 року обраний обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений до 20 квітня 2020 року включно. 

   Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершитидо закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 20 квітня 2020 року, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , не даючи оцінки зібраним доказам, дійшов висновку про доцільність продовження останнім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність наступних ризиків:

- передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ризику того, що обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , перебуваючи на волі, можуть переховуватися від суду і не виконувати законні вимоги суду, оскільки суворість покарання, яке загрожує останнім за вчинення тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, у разі визнання їх винними, може бути визнана кожним з них більш небезпечною ніж втеча. Оцінюючи вказаний ризик, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року щодо того, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Також, у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Суд вказав, що врахування тяжкостізлочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства;

- передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик того, що обвинувачені  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12  можуть незаконновпливатина свідків у кримінальному провадженні, оскільки їм відомі їх анкетні дані, у зв`язку з чим обвинувачені можуть спробувати схилити їх до зміни своїх показань шляхом вмовляння, залякування, викликанням жалю до себе або будь-яким іншим способом. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду  усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Так, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

-передбаченогоп.5ч.1ст.177КПКУкраїни,асаме,ризиктого,щообвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12  можуть вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, зважаючи нате,що,згіднообвинувальногоакту,протиправнідіїобвинувачених носилитривалийхарактері булиприпиненіспівробітникамиполіції узв`язкузїх затриманням.Крімтого, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ранішепритягувалисядо кримінальноївідповідальностізааналогічні злочини,заяківідбували покаранняумісцяхпозбавлення волі. 

При цьому, наявність певних соціальних зв`язків, захворювань та житла у обвинувачених в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими обставинами, що могли б нівелювати встановлені судом ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України до тієї міри, яка б свідчила про можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою. 

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.     

В даному випадку суд враховує той факт, що кримінальні правопорушення, передбачені ст.307 КК України, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими непоправними наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, що свідчить про наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Вирішуючи клопотання захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим з тримання під вартою на інший запобіжний захід, враховуючи ту ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, що інкримінується обвинуваченим, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, раніше притягнення ОСОБА_10 і ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини; суд приходить до висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не в змозі запобігти наявним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних обов`язків.

Суд вважає, що обраний відносно обвинувачених  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень,не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , судом на теперішній час не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та відмову у задоволенні клопотань захисників. 

Зважаючи на вищевикладені обставини, ступінь суспільної небезпечності злочинів, що інкримінуються кожному з обвинувачених, наявність публічного інтересу в даному кримінальному провадженні, враховуючи майновий та сімейний стан останніх та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, слід залишити незмінним розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків, а саме:

ОСОБА_9 у розмірі 3000 (трьох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 5763000 (п`ять мільйонів сімсот шістдесят три тисячі) гривень, з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

ОСОБА_10 у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

ОСОБА_11 у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

ОСОБА_12 у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. 331 КПК України, суд, 

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою - задовольнити. 

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській установі виконання покарань №6» Донецькій області на 60 (шістдесят) діб, тобто по 14 червня 2020 року включно.

   Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків в сумі 5763000 (п`ять мільйонів сімсот шістдесят три тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

У випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на ОСОБА_9  обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися зі свого місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну строком до 14 червня 2020 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» в Донецькій області строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 14 червня 2020 року включно.

   Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків в сумі 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

У випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на ОСОБА_10  обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися зі свого місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну строком до 14 червня 2020 року.

   Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» в Донецькій області строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 14 червня 2020 року включно.

   Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків в сумі 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

   У випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на ОСОБА_11  обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися зі свого місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну строком до 14 червня 2020 року.

   Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» в Донецькій області строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 14 червня 2020 року включно.

   Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків в сумі 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

У випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на ОСОБА_12  обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися зі свого місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну строком до 14 червня 2020 року.

Клопотання захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 - залишити без задоволення. 

Копію ухвали вручити обвинуваченим і направити начальнику Державної установи «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області.

На ухвалу учасниками процесу, в частині продовження запобіжного заходу обвинуваченим, може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання ними копії судового рішення. 

Головуючий суддя Суддя: