Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #86022258

ПОСТАНОВА

Іменем України


16 квітня 2020 року

Київ

справа №160/3602/19

адміністративне провадження №К/9901/30317/19


Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Мартинюк Н.М.,

Яковенка М.М.,


розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 (головуючий суддя - М.В. Дєєв)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 (головуючий суддя - С.В. Чабаненко, судді - С.Ю. Чумак, І.В. Юрко)

у справі № 160/3602/19

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Дніпропетровської області

про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,


встановив:


Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Дніпропетровської області, в якому просив:

- визнати наказ прокурора Дніпропетровської області №454к від 15.04.2019 про застосування до прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури - протиправним та скасувати його;

- визнати усі дії пов`язані із звільненням ОСОБА_1 , прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 - протиправними;

- зобов`язати прокуратуру Дніпропетровської області поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3;

- зобов`язати прокуратуру Дніпропетровської області здійснити виплату заробітної плати за увесь час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що оскаржуваний наказ є незаконним, оскільки рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 №559 дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на позивача та рішення Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019, яким залишено без змін рішення Комісії, оскаржуються позивачем у судовому порядку, та жодного судового рішення, яке б набуло статусу остаточного, немає.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що оскільки оскаржуваний наказ винесено виключно на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 №559 дп-18, яке на час прийняття спірного рішення є чинним, відповідач діяв на підставі та в межах чинного законодавства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що Закон України «Про прокуратуру» має чіткий розподіл між звільненням прокурора з посади та припинення повноважень прокурора. В свою чергу, розділом VII «Звільнення прокурора з посади, припинення, зупинення його повноважень на посаді» Закону України «Про прокуратуру» передбачено виключний перелік підстав для прокурора, серед яких відсутня така підстава, як накладення дисциплінарного стягнення на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Зазначає, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення про припинення повноважень прокурора чи неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора щодо позивача не приймалось, а рішення про накладення стягнення у вигляді звільнення з органів прокуратури виконати неможливо, оскільки дане рішення не може бути підставою для звільнення у відповідності до розділу VII Закону України «Про прокуратуру». Крім того, позивач зазначає, що рішення Вищої ради правосуддя від 12.03.2019 № 725/0/15-19, у зв`язку із його оскарженням не набуло статусу остаточного, а тому будь-які посилання на нього при ухваленні рішень та при звільненні є протизаконними.

Позиція інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2020 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. 12.12.2018 рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №559 дп-18 прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

11. 21.12.2018 позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Прокуратурі Дніпропетровської області вчиняти будь-які дії, пов`язані з виконанням Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 №559 дп-18.

12. 22.12.2018 ухвалою Верховного Суду у справі №Зп/9901/2/18 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовлено.

13. 26.12.2018 відповідачем отримано Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 №559 дп-18.

14. 17.01.2019 позивач звернувся до Вищої ради правосуддя із скаргою на Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 №559 дп-18.

15. 12.03.2019 рішенням Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 №559 дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 залишено без змін.

16. 20.03.2019 позивач звернувся до Верховного Суду із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 12.12.2018 № 559ДП-18.

17. 22.03.2019 ухвалою Верховного Суду у справі №9901/146/19 вказану позовну заяву - залишено без руху.

18. Крім того, 28.03.2019 позивач звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним, нечинним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 12.03.2019 № 725/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 № 559дп-18», разом з яким подав заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 12.03.2019 № 725/0/15-19.

19. 01.04.2019 ухвалою Верховного Суду у справі №9901/159/19 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 - відмовлено, а ухвалою від 04.04.2019 - відкрито провадження у справі та залучено для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Прокуратуру Дніпропетровської області.

20. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 у справі №9901/146/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 12.12.2018 №559дп-18 - відкрито провадження та залучено для участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Прокуратуру Дніпропетровської області.

21. 15.05.2019 ухвалою Верховного Суду провадження у справі №9901/159/19 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 9901/146/19.

22. 23.05.2019 ухвалою Верховного Суду у справі №9901/146/19 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 № 559дп-18 - закрито.

23. Рішення Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019 надійшло до відповідача 27.03.2019 року.

24. 15.04.2019 Наказом прокурора Дніпропетровської області № 454к до прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 12.12.2018 №559 дп-18, яке залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя №725/0/15-19 від 12.03.2019.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру».

27. Статтею 16 Закону України «Про прокуратуру» передбачено гарантії незалежності прокурора, однією з яких є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

28. Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про прокуратуру» прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

29. Статтею 43 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

30. Згідно із частиною першою статті 44 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

31. Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

32. Статтею 49 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

33. Частиною 4 статті 49 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що за результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі: 1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення; 2) якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.

34. Статтею 50 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

35. Частиною третьою статті 50 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді.

36. Згідно із пунктами 3, 8 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру» до повноваження керівника регіональної прокуратури належить, зокрема, призначення на посаду та звільнення з посади прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку; прийняття рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у встановленому цим Законом порядку.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, яка була чинною до 08.02.2020).

38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

39. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що настання дисциплінарної відповідальності прокурора відбувається саме після реалізації рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів шляхом видачі відповідним керівником прокуратури наказу про звільнення такого прокурора.

40. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказ № 454к від 15.04.2019 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у виді звільнення прийнято відповідачем, у зв`язку з прийняттям Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення від 12.12.2018 № 559дп-18 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

41. Отже, в даному випадку Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів було прийнято рішення про притягнення прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, та накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, що відповідає положенням статей 48, 49 Закону України «Про прокуратуру», а відповідно прокурором області дане рішення було реалізоване шляхом прийняття відповідного наказу про звільнення на підставі пунктів 3, 8 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру».

42. Посилання позивача, що рішення Вищої ради правосуддя від 12.03.2019 № 725/0/15-19, у зв`язку із його оскарженням, не набуло статусу остаточного колегія суддів вважає безпідставним, огляду на наступне.

43. Частиною третьою статті 50 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення.

44. Відповідні положення передбачено також частиною третьою статті 35 Закону України «Про вищу раду правосуддя».

45. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 01.04.2019 у справі №9901/159/19 у забезпеченні позову шляхом зупинення дії рішення Вищої ради правосуддя від 12.03.2019 №725/0/15-19 позивачу відмовлено.

46. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що приймаючи оскаржуваний наказ, відповідач дія на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

48. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

49. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

50. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

51. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

52. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд


постановив:


1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 160/3602/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.


...........................


...........................


...........................


Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк

М.М. Яковенко,

Судді Верховного Суду


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація