ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/791/17

Провадження № 2/362/667/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

з участі секретаря Шевченко М.В.,

представника відповідача Терещенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання укладеним з відповідачем в липні 2012 року договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова та стягнення з неї на їх користь паю в розмірі 18513,30 грн., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 19270,57 грн. та 3% річних - 2502,46 грн., а всього 40286,33 грн., а також судові витрати по зазначеній цивільній справі.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено (а.с. 54-57, 87-91).

Постановою Верховного суду від 07 серпня 2019 року рішення Васильківського міськрайонного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 вересня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Васильківського міськрайонного суду (а.с.136-140).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2019 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу (а.с.146).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав та просив у разі його неявки справу розглянути без його участі (а.с.151).

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість його вимог. Просив застосувати строки позовної давності, оскільки позивачу була відома вартість будівництва ще в 2012 році бо їм надавалась декларація про готовність об`єкта до експлуатації в якій зазначена вартість будівництва, яка була затверджена Інспекцією ДАБК у Київській області в червні 2012 року. Виконавчому комітету Васильківської міської ради було відомо про помилки посадових осіб ще 31.08.2012 року, що підтверджується печаткою на свідоцтві про право власності за ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог ст.ст. 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Васильківської міської ради від 04 квітня 2012 року було затверджений порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків» (далі - Порядок пайової участі). Визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Васильків, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (спорудження нового об`єкта будівництва, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об`єктів будівництва) - для нежитлових будівель та споруд. Пайовий внесок сплачується на підставі договору про пайову участь, що укладається між замовником та Радою в особі міського голови. Договір про пайову участь укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об`єкта будівництва (а.с.11-13).

Відповідно до пункту 4.2. наведеного Порядку пайової участі пайовий внесок сплачується на підставі договору про пайову участь у створенні інфраструктури м. Васильків, що укладається між замовником та Радою в особі міського голови. Договір про пайову участь укладається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об`єкта будівництва.

Відповідно до Декларації про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 01 серпня 2012 року, в експлуатацію введено об`єкт будівництва - «реконструкція з житлового будинку в магазин по АДРЕСА_1 », кошторисна вартість будівництва в якій зазначено - 185 133 грн. (а.с. 15-17).

Власником нежилого приміщення магазину по АДРЕСА_1 на підставі рішення Ради від 21 серпня 2012 року. За договором оренди від 01 листопада 2012 року приміщення магазину орендується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с.44-47).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.08.2012 року власником нежитлового приміщення, магазину, по АДРЕСА_1 на підставі рішення Васильківської міської ради від 21.08.2012 року є ОСОБА_1 (а.с48)

Відповідно до положень ч.ч.2 і 4 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.

Положеннями ч.1 ст.14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із положеннями ч.2. ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст.526 ЦК України та статті 193 ГК України, зобов`язання передбачені чинним законодавством повинні належним чином виконуватися.

Положеннями п.п.5 п. «а» ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Виходячи з приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є обов`язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що зумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі.

Органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов`язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оскаржене в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію.

Згідно з частиною п`ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Таким чином, розмір пайової участі визначається у договорі з огляду на частину п`яту статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме органом місцевого самоврядування, і такий розмір не може встановлюватись за домовленістю сторін, а вказується у договорі у відповідності із встановленим органом місцевого самоврядування розміром.

Частиною дев`ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені законом та встановленим органом місцевого самоврядування Порядком.

Положеннями ст.626 ЦК України визначено поняття договору, який є домовленістю двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Як вбачається з положень ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

У відповідності до положень ч.1 ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, є обов`язковим для сторін (сторони) договору та має відповідати цьому акту.

Згідно із положеннями ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вимоги Васильківської об`єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства №16-16/850 від 28.04.2014 року та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року по адміністративній справі № 810/2062/15, виконавчий комітет було зобов`язано вжити заходів щодо пайової участі замовників, в тому числі відповідача, у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту

Згідно претензії та листа позивача щодо здійснення оплати пайового внеску на адресу відповідача направлені лише 11 листопада та 22 грудня 2016 року.

Таким чином, суд не заперечує щодо встановлення під час розгляду справи невиконання відповідачем, як забудовником, своїх обов`язків щодо укладення з міською радою договору про його пайову участь та сплати за ним коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова.

Разом з тим, ухвалюючи по справі рішення, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до положень ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із положеннями ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається, з огляду на статус держави та її органів, як суб`єктів владних повноважень, від дня, коли держава, в особі її органів, як суб`єктів владних повноважень, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Крім того, у відповідності до п.1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства, кожен має право на розгляд його справи судом.

При цьому, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого, у відповідності до положень п.1 ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції, наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93 та 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 як забудовник, не виконала своїх обов`язків щодо укладення з міською радою договору про його пайову участь та сплати за ним коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова.

Проте суд не погоджується з твердженнями позивача, що відповідач ухилився від виконання вимог закону щодо звернення до позивача з клопотанням про укладання договору та не надав позивачу документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками, позивач не мав можливості визначити розмір пайової участі та провести претензійно-позовну роботу та відповідно вчасно подати позов до суду, оскільки позивач 22 грудня 2016 року надіслав листа відповідачу з пропозицією виконати вимоги чинного законодавства щодо пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків, шляхом підписання, надісланих двох екземплярів договорів та сплатити 18513,30 гривень, через чотири роки після набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а саме нежиле приміщення: магазин по АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 31 серпня 2012 року, яке затверджене печаткою Васильківської міської ради та підписом міського голови (а.с.48).

Таким чином, перебіг терміну позовної давності почався після дати введення відповідачем спірної нерухомості до експлуатації та видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, тобто з 31 серпня 2012 року, а пропозиції про укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску позивачем були направлені відповідачеві лише наприкінці 2016 року, тобто поза строками позовної давності, крім того, позивач не просив суд поновити йому пропущені строки та не надав докази поважності пропущення ним строків, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 14, 526, 256, 257, 261, 267, 625, 626, 638, 640 ЦК України, статтями 2, 13, 76, 77, 81, 259, 263, 265, 334, 338, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору та стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено «23» березня 2020 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко