УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суд м. Києва у складі:

головуючого: Полтавцевої Г. А.

суддів: Мацелюха П.С., Чорного О.М.

за участю прокурора: Карпука Ю.А.

скаржника: ОСОБА_1

адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві матеріали за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову в.о. дізнавача Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.

Таке рішення суд мотивував тим, що дізнавач при проведенні перевірки по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було дотримано вимог закону та постановлено відповідне обґрунтоване рішення, а скаржником не було надано до суду даних, що свідчили б про неповноту проведеної перевірки. Зокрема, суд зазначив про те, що твердження заявника про недопустимість висновків щодо причин ДТП у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи не ґрунтуються на вимогах ч. 2 ст. 99 КПК України, оскільки орган дізнання вправі при відмові в порушенні кримінальної справи передати матеріали для застосування у встановленому порядку заходів адміністративного стягнення. Також, суд звернув увагу на те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не має преюдиційного значення при розгляді адміністративної справи про притягнення до

Справа №10-365/2009 Категорія КК: ст. 236-2 КПК України Головуючий у першій інстанції- Дев'ятка В.В. Доповідач: Чорний О.М.

адміністративної відповідальності, в ході якого, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, і з'ясовуються усі обставини справи та встановлюються факти наявності чи відсутності в діях учасників пригоди складів адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, скаржник звернувся з апеляцією в якій просить скасувати постанову суду та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали направити для організації додаткової перевірки, так як висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Не оспорюючи висновок дізнавача про необхідність відмови в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, Він звертає увагу на необґрунтованість вказаної постанови в частині вирішення питання стосовно визнання його винним у скоєнні ДТП, оскільки, на його думку, орган дізнання при проведенні перевірки мав з'ясувати усі обставини справи, що підтверджують або спростовуються наявність складу адміністративного правопорушення, для прийняття обґрунтованого рішення щодо його винуватості у скоєнні пригоди.

Заслухавши доповідача, пояснення скаржника та його адвоката на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти апеляції і вважав постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, не оспорюючи висновок дізнавача про необхідність відмови в порушенні кримінальної справи по факту ДТП, скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову в.о. дізнавача Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, а матеріали направити для організації додаткової перевірки.

Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали, на підставі яких винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухав думку прокурора, скаржника та його представника і дійшов висновку, що при відмові в порушенні кримінальної справи дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.

Згідно ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя має витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, дослідити їх і повідомити прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду.

Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень, як задовольнити скаргу або залишити її без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні рішення про відмову в порушені кримінальної справи прокурором було дотримано вимог кримінально-процесуального закону, оскільки, як вбачається з наданих до суду матеріалів, перевірка була проведена всебічно та повно, а з даних зібраних за її результатом не вбачається наявність події злочину, передбаченого ст. 286 КК України, по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Посилання апелянта на те, що при проведенні перевірки слідчий зобов'язаний був з'ясувати усі обставини справи, що підтверджують або спростовуються наявність складу адміністративного правопорушення, для прийняття обґрунтованого рішення щодо його винуватості у скоєнні пригоди, є необгрунтованими, бо, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, питання наявності чи відсутності в діях учасників пригоди складів адміністративного правопорушення мають вирішуватися вже під час розгляду судом адміністративної справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, а на даній стадії орган дізнання мав лише перевірити наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, або їх відсутність для відмови в її порушенні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що в своїй апеляції ОСОБА_1 не навів будь-яких даних, які б свідчили, що перевірка по його скарзі проведена неповно.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції дослідивши матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку, що на момент винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи особою, яка її виносила, було дотримано усіх вимог кримінально-процесуального закону, постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію скаржника - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2009 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову в.о. дізнавача Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1- без задоволення.