Справа № 2-а-164/09
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Фроловій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1, який уточнив згодом заявлені ним позовні вимоги, просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, зобов'язати Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки у сумі 4471,20 грн. та стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки у сумі 4471,20 грн., зазначивши, що він народився 20.04.1941 року, має статус дитини війни та право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 6 вказаного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Віповідачем у 2006-2008 році така допомога не виплачувалась. Внаслідок цього утворилась недоплата за вказаний період часу в сумі 4471,20 грн., яку відповідач нарахувати та сплатити в добровільному порядку відмовляється. Про порушення його прав йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у пресі в зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на 2006 рік, неконституційними зазначені положення у встановленому законом порядку визнані не були. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була передбачена виплата надбавки, як дітям війни, лише особам, які визнані інвалідами. Позивач інвалідом не визнаний, тому йому така надбавка у 2007 році не нараховувалась і не виплачувалась. У 2008 році щомісячна набавка позивачу, як дитині війни, нараховувалась і виплачувалась відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якому розмір набдавки дітям війни складав: з 01.01.2008 року - 47,00 грн., з 01.04.2008р. - 48,10 грн., з 01.07.2008р. - 48.20 грн., з 01.10.2008р. - 49,80 грн. Вважав свої дії протягом спірного періоду часу цілком правомірними, а також, посилаючись на положення ч.2 ст. 99 КАС України, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи - Головного управління державного казначейства України у Донецькій області за довіреністю у судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила, що розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України, згідно Закону України № 1058-IV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснює уповноважений банк, а не відповідні органи Державного казначейства України. ГУДКУ у Донецькій області, яке діє на підставі постанови КМУ № 1232 від 21.12.2005р. «Питання Державного казначейства» та є самостійною юридичною особою, у правовідносинах з позивачем не знаходилось, ніякої шкоди своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не завдало, зобов'язань перед позивачем не має.
Суд, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної категорії «Діти війни», що підтверджується посвідченням № 29958 від 15.08.1997 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У судовому засіданні встановлено, що Управлінням ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки протягом 2006-2007 років щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не нараховувалась і не виплачувалась, а протягом 2008 року згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» була нарахована та виплачена у наступних розмірах:
• - з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. - по 47,00 грн. щомісячно,
• - з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. - по 48,10 грн. щомісячно,
• - з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. - по 48,20 грн. щомісячно,
• - з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. - по 49,80 грн. щомісячно.
Зазначені обставини підтверджуються довідкою УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки б/н від 03.03.2009 року.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. та стягнення з відповідача на його користь недоплаченої йому, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за вказаний період часу задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України, перебіг якого обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав на час невиплати йому у належному розмірі зазначеної щомісячної доплати до пенсії протягом 2006-2007 років, але до суду звернувся з позовом лише 17.02.2009 року.
При цьому наведені позивачем причини пропуску строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, суд вважає неповажними, а його клопотання про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та передбачено, що «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 положення п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ст. 152 Конституції України та ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд виходить за межі позовних вимог та вважає, що слід визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи, що позивачу з 01.01.2008 року сплачується щомісячна доплата до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. відповідач повинен донарахувати та виплатити позивачу 715,23 грн. (481 грн. х 30%/31 х 10дн.-481 грн. х 10%/31 х 10дн. + 481 грн. х 30%-481 грн. х 10 % + 482 грн. х 3 х 30% -482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 грн. х 3 х 10%).
Таким чином, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за вказаний період часу в сумі 715,23 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. задоволенню не підлягають, оскільки судом задоволені позовні вимоги позивача шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити йому щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за вказаний період часу, тому задоволення позовних вимог в цій частини призведе до подвійної виплати відповідачем зазначеної доплати до пенсії на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та сплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 23 коп.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Про апеляційне оскарження постанови може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня її проголошення, а також апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.