1/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року м. Київ № 759/14592/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засіданні Бєсєді А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Святошинського управління ГУ Національної поліції в місті Києві

Головне управління Національної поліції у м. Києві

третя особа: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві

про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язати вчинити дії

за участю позивача, представники відповідачів та третьої особи не прибули, про причини неприбуття не повідомляли суд

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, адреса: АДРЕСА_1 ) до Святошинського управління Національної поліції в місті Києві (надалі - відповідач, адреса: 03115, місто Київ, пр. Перемоги, буд. 109 про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язати вчинити дії

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18.08.2018 позовна заява ОСОБА_1 до Святошинського управління Національної поліції міста Києва про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язати вчинити дії передана на розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

06 квітня 2020 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, в якій останній просив провести додаткове засідання для вирішення питання про стягнення з відповідачів 1, 2 відшкодування судових витрат позивача в сумі 231 грн та компенсації за відрив від звичайних занять в сумі 546 грн (солідарно чи рівними частками) згідно норм статей 132, 135, 139, 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 послався на те, що позивачем було складено та роздруковано низку процесуальних документів у справі для Святошинського районного суду міста Києва, для Окружного адміністративного суду міста Києва, для Шостого апеляційного адміністративного суду, для ВСУ, які дублювалися примірниками для відповідача, позивача та представників установ з надання правової допомоги.

При формуванні розрахунку, як вказано у заяві, позивач керувався методикою Міністерства юстиції України при обчисленні витрат ДВС під час адміністрування дій виконавчого провадження, а саме друкування та відправка процесуальних документів сторонам виконавчого провадження, які ДВС, в додаток до 10% виконавчого збору, покладає для відшкодування на боржника, як на сторону виконавчого провадження.

Позивач стверджує що, на друк процесуальних документів по справі №759/14592/18 позивачем витрачено всього 231,00 грн, з яких 73,96 грн за 77 аркушів паперу формату «А4» вартістю 0,96 грн за 1 аркуш, та 157,08 грн на друк процесуальних документів.

Більш того, ОСОБА_1 послався на те, що з відповідачів підлягає стягненню з компенсація за відрив від звичайних занять, зокрема, вісім засідань суду, включаючи Окружний адміністративний суд міста Києва та Шостий апеляційний адміністративний суд, в середньому 40 хвилин кожне, що складає 320 хвилин = 5,2 години, час для транспортування до суду та від суду для участі в розгляді справи та подачі процесуальних документів, в середньому 2 години (1 година до суду і 1 година від суду), що складає 16 годин, а всього 21 година, з урахуванням мінімальної зарплати станом на 01 січня 2019 року в 4173,00 грн, компенсація складає 546,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року призначено судове засідання з приводу ухвалення додаткового рішення суду в частині розподілу судових витрат.

В судове засідання 13 квітня 2020 року з`явився позивач, який підтримав заявлені ним вимоги та просив їх задовольнити. Представники відповідачів та третьої особи не з`явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути питання щодо розподілу судових за відсутності представників відповідачів та третьої особи.

Розглянувши заяву позивача, подані ним документи на підтвердження понесених судових витрат, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо їх розподілу, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з даною позовною заявою.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 серпня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 до Святошинського управління Національної поліції міста Києва про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язати вчинити дії передана на розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Під час розгляду даної адміністративної справи Окружним адміністративним судом міста Києва ОСОБА_1 надав суду копію товарного чека №ФСФТ-23294667 від 04 травня 2018 року, виписаного магазином «Фокстрот» про купівлю картриджа лазерного CANON cartr 725 на суму 1800,00 грн разом з фіскальним чеком від 04 травня 2018 року, а також копію фіскального чека від 27 квітня 2018 року на суму 92,90 грн про придбання «папір копіюв 80 г/м у торговельному центрі «Метро «Кеш Енд Кері Україна» (Т.2, арк. 144).

Будь-яких інших доказів, на підтвердження понесення витрат на друк процесуальних документів ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 було подано відповідну заяву про розподіл судових витрат, проте, судом при ухваленні рішення 18 березня 2020 року питання про їх розподіл, за винятком судового збору, вирішено не було.

Так, у відповідності до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Пунктом 5 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Обґрунтовуючи розмір витрат на папір та друк процесуальних документів, ОСОБА_1 посилається на лист Міністерства юстиції України від 14 лютого 2019 року №234/4 вих. №13351, який надісланий ОСОБА_1 на його усне звернення на прийомі у державного виконавця від 13 лютого 2019 року, в якому державним виконавцем зазначено, яким чином він вираховував суму коштів до сплати за виконавчим провадженням та суму витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.

Більш того, обчислення витрат органів державної виконавчої служби під час проведення виконавчих дій в рамках певного виконавчого провадження жодним чином не стосується витрат фізичних осіб, які їх понесли при розгляді адміністративних справ, відповідно, формули, за якими розраховується сума витрат виконавчого провадження, не є обов`язковими для застосування адміністративним судом при вирішення питання щодо розрахунку витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду адміністративної справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що до Святошинського районного суду міста Києва позивач з даною позовною заявою звернувся 17 вересня 2018 року через систему «Електронний суд», підписавши свою позовну заяву засобом ЕЦП (Т.1, арк. 1-7), а папір та картридж були придбані майже за півроку до звернення ОСОБА_1 до суду, що позбавляє суд можливості підтвердити, що позивачем було використано саме цей папір та саме цей картридж в межах розгляду даної адміністративної справи, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суми у розмірі 231,00 грн, яку ОСОБА_1 вважає судовими витратами.

Стосовно компенсації за відрив від звичайних занять та витрат, пов`язаних з прибуттям до суду, яку ОСОБА_1 оцінює у 546,00 грн, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 , обґрунтовуючи розмір компенсації за відрив від звичайних занять у 546,00 грн, посилається на те, що всього у справі відбулось вісім засідань, які в середньому тривали по 40 хвилин кожне, тобто, на проведення судових засідань витрачено 320 хвилин, що становить 5,2 години, а також ОСОБА_1 послався на час для транспортування до суду та від нього, що в середньому займало разом 2 години, тобто, загальна тривалість відриву від звичайних занять становить 21 годину, з урахуванням мінімальної заробітної плати у 2019 року, у грошовому еквіваленті, за доводами ОСОБА_1 , стягненню підлягає сума у 546,00 грн.

Частиною 2 статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

В той же час, згідно з частиною 3 статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських спорів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №155, відповідно до якого за відрив від звичайних занять (позивач не працює, є пенсіонером) компенсація обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, в якому приймається рішення, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2020 року становить 2102,00 грн відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік».

Отже, 2102,00 грн/30 днів/16 годин (за виключенням годин сну) = 4,38 грн. Компенсація за відрив від звичайних занять за 1 год. становить 4,38 грн, за 01 хвилину - 0,073 грн.

Фактичні витрати часу позивача в судових засіданнях становлять 527 хвилин:

1) 13 березня 2019 року з 09:54:02 по 12:34:04 (Т.1, арк. 61-62)

2) 17 вересня 2019 року з 11:01:56 по 13:01:54 (Т.1, арк. 157-158)

3) 07 жовтня 2019 року з 10:24:44 по 11:12:33 (Т.1, арк. 178-179)

4) 24 жовтня 2019 року з 10:06:31 по 11:09:13 (Т.1, арк. 207-208)

5) 19 листопада 2019 року з 10:16:36 по 11:21:43 (Т.2, арк. 74-75)

6) 03 грудня 2019 року з 10:05:16 по 10:20:56 (Т.2, арк. 92-93)

7) 16 грудня 2019 року з 10:06:17 по 10:58:50 (Т.2, арк. 107-108)

8) 03 лютого 2020 року з 10:09:19 по 10:30:24 (Т.3, арк. 44-45)

9) 18 лютого 2020 року з 11:03:59 по 11:24:07 (Т.3, арк. 71-72)

10) 18 березня 2020 року з 10:07:31 по 11:25:59 (Т.3, арк. 86-87)

Таким чином, компенсація за відрив від звичайних занять становить 38,47 грн (0,073 грн*527 хвилин = 38,47 грн).

Стосовно часу, витраченого на проїзд, суд зазначає, що ОСОБА_1 не доведено, а суд позбавлений можливості встановити та підтвердити належними та допустимими доказами, що останнім витрачався час саме в одну годину для прибуття до суду та стільки часу ним витрачалось для проїзду від суду. При цьому, судове рішення не можу ґрунтуватись на припущеннях, у зв`язку з чим, вказані вимоги щодо компенсації витрат є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються відповідними доказами.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, для стягнення з відповідачів компенсації за відрив від звичайних занять ОСОБА_1 у розмірі 38,47 грн по 19,24 грн з кожного відповідача та про відсутність правових підстав для розподілу інших витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 132, 135, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Святошинського управління Національної поліції в місті Києві (03115, місто Київ, пр. Перемоги, буд. 109, код ЄДРПОУ 40108583) компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 19,24 грн (дев`ятнадцять гривень 24 копійки).

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в місті Києві (01601, місто Київ, вул. Володимирська, буд. 15, код ЄДРПОУ 40108583) компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 19,24 грн (дев`ятнадцять гривень 24 копійки).

3. У розподілі інших витрат відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня його проголошення

Суддя Н.В. Клочкова