Справа № 1 - 946/2008
ВИРОК
Іменем України
м. Луцьк 13 листопада 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Барчука В.М.
за участі секретаря Петрук К.В.
прокурора Решетника О.Л.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого ПП. ОСОБА_3, водієм, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, - у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч2 ст.345 КК України,
встановив:
07.08.2008 року приблизно о 21 год., ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання в гуртожитку по вул. Орджонікідзе, 30 в м. Луцьку, вчинив хуліганські дії, голосно виражався нецензурною лайкою, вчинив сварку із сусідами, чим порушив громадський порядок. На місце події було викликано наряд міліції.
На місце події помічником оперативного чергового чергової частини Луцького MB УМВС України у Волинській області був направлений патрульний наряд військовослужбовців патрульної роти №2 в/ч 1141 в складі старшого наряду прапорщика ОСОБА_4 та солдатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 котрі виконували обов'язки по охороні громадського порядку 07.08.2008 року з 18 год. по 24 год. згідно патрульної відомості за 07.08.2008 року затвердженої командиром в/ч 1141 по патрульному маршруту № 106 в м. Луцьку, та перебували у форменому одязі.
Прибувши на місце події наряд в складі старшого наряду прапорщика ОСОБА_4 та солдатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 провели опитування сусідів та запропонували ОСОБА_2 проїхати з ними в міськвідділ для з'ясування обставин. Останній завідомо знаючи, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є працівниками правоохоронного органу і будучи зобов'язаний виконати їх законну вимогу, умисно вчинив опір та намагався вирватись та втекти. При затримані ОСОБА_2, протидіючи своєму затриманню, застосував фізичне насильство, ногою вдарив солдата ОСОБА_5 в район передньої поверхні лівої гомілки, нижче колінного суглобу лівої ноги, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді закритого крайового перелому лівого наколінника, гемартроз, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1822 від 08.09.2008 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. В подальшому було викликано додатковий наряд ГШР РМОП «Беркут» УМВС України у Волинській області в складі міліціонерів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які несли службу по охороні громадського порядку та перебували у форменому одязі. ОСОБА_2 продовжив протидіяти працівникам міліції та намагався втекти. При посадці його в патрульний автомобіль ОСОБА_2 вибив скло в автомобілі. ОСОБА_2 було доставлено в Луцький MB УМВС України у Волинській області.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винуватість в інкримінованих йому злочинах визнав повністю. Підтримав покази дані на досудовому слідстві. Крім того повідомив, що повністю погоджується з фактичними обставинами справи та не бажає їх оспорювати.
Показання підсудного ОСОБА_2 про обставини вчинення ним злочинів відповідають фактичним обставинам справи та не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями, які виразились у вчиненні опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов'язків вчинив злочин передбачений ч.2 ст.342 КК України, також ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями, які виразились у погрозах насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків та заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості вчинив злочин передбачений ч.2 ст.345 КК України.
Обираючи підсудному вид і міру покарання, судом враховується суспільна небезпечність і тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості.
Пом'якшуючі покарання обставини, якими суд вважає щире каяття у вчиненому злочині, сприяння у розкриті злочину.
Обтяжуючі покарання обставини, якими суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Особу підсудного, який характеризується за місцем роботи позитивно, має постійне місце проживання та роботи, потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8 претензій матеріального та морального характеру не мають, а тому суд вважає за можливе обрати ОСОБА_2 покарання в межах санкції статей за яким вони притягуються до кримінальної відповідальності із застосуванням ст. 75 КК України з призначенням йому іспитового строку.
Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування 367 грн. матеріальних збитків та 10000 грн. моральної шкоди. Позов мотивує тим, що поніс витрати на лікування, та поніс і переносить на даний час фізичні та душевні страждання.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 заявлено цивільний позов підтримав повністю. Прокурор цивільний позов в частині матеріальних збитків підтримав повністю, в частині моральної шкоди поклався на погляд суду.
Підсудний ОСОБА_2 цивільний позов в частині матеріальних збитків визнав повністю, в частині моральної шкоди частково.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження під час виконання своїх безпосередніх обов'язків , тому суд керуючись ст. ст. 1166, 1168 ЦК України приходить до висновку, що цивільний позов в частині матеріальних збитків задовольнити повністю, а в частині моральної шкоди частково, стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_11 376 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 342, ч.2 ст.345 КК України, призначивши покарання:
• - за ч.2 ст.342 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік,
• - за ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
• -
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на один рік та покласти на нього, відповідно до ст.76 КК України обов'язки не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід відносно засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 376 грн. матеріальних збитків та 1000 грн. моральної шкоди.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області, через Луцький міськрайонний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.