Справа № 11 -а-1159 2008р. Головуючий у 1 інстанції Чуйко О.Г.

Категорія ст.212 ч. 3,  Доповідач Ноздряков В. М.

КК України

Ухвала

Іменем України

«30» липня 2008 року Апеляційний суд м. Києва у складі:

головуючого: Лагнюка М.М.

суддів: Бартащук Л.В., Ноздрякова В. М.

за участю прокурора: Гречанівської О.В.

захисників ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві кримінальну справу за

апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи, адвоката

ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок

Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, АДРЕСА_1, раніше не судимий, -засуджений за ст. 212 ч. 3 КК України з застосуванням, ст. 69 КК України в частині додаткового покарання на п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України він зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляючи ці органи про зміну місця проживання.

Міра запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - застава.

Вироком районного суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що згідно наказу № 39-К від 1.11.2000 року працюючи на посаді заступника директора по будівництву Філії ВАТ «Зангас-Юг» в м. Києві і являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, керуючи виробничим процесом по будівництву «Облаштування Любешівського газового родовища» у Львівській області у 2000 - 2001 році навмисно не

надав до бухгалтерії КФ ВАТ «Зангас - Юг» довідку про вартість виконаних робіт за червень 2001 року на суму 1914878 гр., у т. ч. ПДВ - 319146 гр., податкову накладну № 131 за червень 2001 року на суму 1914878 гр., у т. ч. ПДВ - 319 146 ГР., а також накладну № 268 від 3.06.2001 року на відпуск матеріалів на суму 723943 гр. 56 коп., у т. ч. ПДВ - 120657 гр. 26 коп., що позбавило можливості бухгалтеру КФ ВАТ «Зангас - Юг» здійснити повний та достовірний облік оподаткованих операцій за червень 2001 року і як наслідок невідображення в декларації КФ ВАТ «Зангас - Юг» з ПДВ за червень 2001 року поданої до Подільської ПДІ у м. Києві і ненадходження до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 439803 гр. В апеляціях:

- прокурор, який приймав участь у розгляді справи, вказуючи на м'якість призначеної міри покарання, яка на його думку призначена без врахування тяжкості вчиненого злочину, просить вирок в частині міри покарання скасувати, постановити новий вирок, і призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно -господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 вказуючи на те, що суд не врахував Закон України « Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року, а саме те, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян у відповідності до цього закону встановлюється на рівні податкової соціальної пільги визначеної п. 2.6.І.І., 6.1 ст. 6 Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб» для відповідного року, а також положення ст. 5 КК України, відповідно до яких сума несплачених податків не може бути віднесена до особливо великих розмірів, просить перекваліфікувати дії засудженого на ч. 1 ст. 212 КК України і призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 212 КК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляції, вислухавши прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, вислухавши засудженого і в його інтересах адвоката підтримавших апеляцію, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засудженого колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає; апеляція адвоката в інтересах засудженого підлягає частковому задоволенню.

Органи досудового слідства поверхньо дослідили матеріали справи.

Відповідно до закону, суб'єктами злочину передбаченого ст. 212 КК України є керівник і головний бухгалтер, які підписують податкову декларацію.

За обставинами справи, керівник філії ВАТ «Зангас - Юг» ОСОБА_4 здійснював загальне керівництво по будівництву об'єкту у Львівській області, а головний бухгалтер ОСОБА_5 здійснювала фінансовий контроль за будівництвом даного об'єкту. Немає підстав для сумніву про те, що вона як головний бухгалтер в силу професійного обов'язку була

осведомлена про те, що у зв'язку з виконанням робіт підлягають оформленню у встановленому законом порядку і податкові наглядні.

ОСОБА_2 на протязі досудового слідства вказував на те, що він копії накладних на початку червня 2001 року передав головному бухгалтеру філії ВАТ «Зангас - Юг».

Таке його ствердження логічне, оскільки оригінали накладних № 268 та 131 були ним передані в ГШ «Львівгазвидобування», бухгалтерія якого провела ці документи як податковий кредит, що в свою чергу стало причиною дебіторської заборгованості філії ВАТ «Зангас Юг», що за обставинами справи повинно було бути очевидним для керівництва філії ВАТ «Зангас - Юг».

За таких обставин, органи досудового слідства повинні були б надати докази, які б спростовували ствердження засудженого про передачу їм копій накладних головному бухгалтеру філії ВАТ «Зангас Юг».

З показів свідка ОСОБА_3 можно зробити висновок про незацікавленість керівництва філії у вирішенні виниклого питання в законому руслі, але ця обставина залишилася по за увагою органів слідства.

Оскільки ОСОБА_2 не був зобов'язаний підписувати податкову декларацію і не підписував їх, незрозумілим є питання про те, чому органи досудового слідства прийшли до висновку про те, що ОСОБА_2 є суб'єктом злочину передбаченого ст. 212 КК України.

За інших обставин, ОСОБА_2 мог би нести відповідальність за ст. 27 -212 ч. 3 КК України, як пособник вчинення даного злочину, але питання можливої злочиної змови його з керівництвом філії ВАТ «Зангас - Юг» органами досудового слідства не досліджувалось.

Таким чином, органи досудового слідства всупереч вимогам закону, а саме ст. 22 КПК України поверхньо дослідили обставини, які стали підставою для порушення кримінальної справи.

Суд не дав оцінку всім цим прогалинам досудового слідстві і передчасно прийшов до висновку про винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України по сутті є вимушеним кроком засудженого, враховуючи час досудового слідства, його місце роботи за кордоном і такий порядок у даному випадку не може бути визнаний законним.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду в порядку ст. 365 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування, в ході якого треба ретельно дослідити зазначені вище питання і прийняти законне рішення про подальший рух справи.

Враховуючи зазначене, апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Доводи викладені в апеляції адвоката підлягають перевірці і дослідженню при додатковому розслідуванні справи.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи, залишити без задоволення. Апеляція адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

В порядку ст. 365 КПК України, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2008 року відносно ОСОБА_2 скасувати, справу направити на додаткове розслідування прокурору м. Києва.

Міру запобіжного заходу у вигляді застави залишити без змін.