13.04.20

33/812/125/20

Справа № 489/3766/19

Провадження № 33/812/125/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Гавор В.Б.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Гречаної Є.Й.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2020 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого інженером ТОВ «МКТБ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. в дохід держави

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2020 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 30 червня 2019 року, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «PEUGEOT 308» д.н.з. НОМЕР_1 в Одеській області, Лиманський район, а-д Одеса-Мелітополь 30 км + 300 м, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припарковане «PEUGEOT 308» д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 27 березня 2020 року подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2020 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно зрозумів його пояснення щодо обставин зіткнення транспортних засобів та дійшов помилкового висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - Гречаної Є.Й., які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Вважаю, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про винуватість у ДТП водія ОСОБА_1 ..

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення ї серії БД № 093014 від 30 червня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 о 16 год. 50 хв. рухаючись в Одеській області, Лиманський район, а-д Одеса-Мелітополь 30 км + 300 м та керуючи автомобілем «PEUGEOT 308» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припарковане «PEUGEOT 308» д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.(а.с. 4) ;

- схемою ДТП від 30 червня 2019 року, відповідно до якої на автомобіль «PEUGEOT 308» д.н.з. НОМЕР_1 має пошкодження капоту, переднього бамперу, правої передньої фари, решітки радіатору , а автомобіль «PEUGEOT 308» д.н.з. НОМЕР_2 має пошкодження заднього бамперу, кришки багажнику, посилювачу бамперу, декоративної решітки ( а.с.4)

В суді апеляційної інстанції були безпосередньо досліджені всі наявні докази у справі. Під час апеляційного розгляду апелянт ОСОБА_1 пояснив, що він їхав по трасі, був пожар на полі, через що була велика кількість диму та видимість була нульова, почав знижати швидкість, але екстреного гальмування не застосовував. На швидкості 20 км/год. в`їхав в автомашину потерпілого, яка стояла в правій смузі. Після аварії він з`їхав на обочину. Увімкненої аварійної сигналізації машини потерпілого він не бачив. Попереду автомобіля потерпілого він на той час не бачив черги з автомобілів, хоча пізніше бачив, що в двохсот метрах попереду мало місце велике ДТП. Зіткнення сталося на правій смузі дорожнього руху. Спочатку він визнав вину у зв`язку із стресовою ситуацією, але потім розібравши правила ПДР із адвокатом змінив свою точку зору.

Згідно пояснень іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 саме через обмежену оглядовість та ДТП попереду, він знизив швидкість до повної зупинки. При цьому включив сигнал аварійної зупинки і зупинився разом з транспортним потоком. За кілька секунд відбувся удар в задню частину його транспортного засобу.

До того ж, останній пояснив, що з`їхати на узбіччя не було можливості внаслідок дуже короткого часу від зупинки до моменту зіткнення.

В той же час ОСОБА_1 не спростував твердження ОСОБА_3 щодо того, що зіткнення відбулося через декілька секунд після здійснення останнім вимушеної зупинки, що збігається з тим, що ОСОБА_1 за своїми поясненнями продовжував рух в умовах нульової видимості незначний час (близько 2 секунд).

Дослідивши вказані докази, суд апеляційної інстанції також приходить до висновку про те, що водій ОСОБА_1 під час керування автомобілем порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого відбулося ДТП.

Апеляційним судом встановлено відсутність порушень вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що водій автомобіля «PEUGEOT 308» д.н.з. НОМЕР_2 не повинен був стояти посередині полоси руху і саме він створив аварійну ситуацію на дорозі , що підтверджується висновком автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП , а також протоколом, в якому зазначено, що автомобіль потерпілого було припарковано, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки, по перше, суд першої інстанції вірно зазначив, що була допущена помилка в описі правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення в частині оцінки розташування автомобіля під керуванням ОСОБА_3 як «паркування» (відповідним значенням згідно ПДР є стоянка/зупинка - п. "ґ" п. 5.2. ПДР України і можливе лише щодо паркувального майданчику - преамбула до розділу 34 ПДР України). До того ж, з письмових пояснень ОСОБА_3 , вбачається, що секунд через 15 після вимушеної зупинки відчув удар у задню частину автомобіля ( а.с.5).

По-друге, зазначені обставини виходять за межі диспозиції інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення та стосуються дій іншого учасника ДТП у відношенні якого протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Разом з тим, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції не врахував, що з дня вчинення правопорушення до дня розгляду справи пройшло більше трьох місяців, протягом яких на ОСОБА_1 можливо було накласти адміністративне стягнення (згідно ст. 38 КУпАП).

За таких обставин, апеляційний суд вважає , що постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. підлягає скасуванню, а провадження по справі підлягає закриттю відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2020 року - задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. - скасувати.

Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська