Ухвала

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 524/3319/16-ц

провадження № 61-5936ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Ургазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Ургазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 3 886,60 доларів США.

Позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору від 13 грудня 2006 року № 447 між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк») та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у сумі 25 200 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 12 грудня 2018 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 12,5 % річних. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 13 грудня 2006 року № 447.У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань заборгованість за кредитним договором станом на 22 грудня 2015 року становить 3 886,60 доларів США. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області заочним рішенням від 03 серпня 2016 року позов задовольнив. Стягнув в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 13 грудня 2006 року № 447 в розмірі 3 886,60 доларів США, що складається з: поточної заборгованості за процентами - 80,12 доларів США; простроченої заборгованості за процентами - 1 970,96 доларів США; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 1 284,76 доларів США; пені за несвоєчасне погашення процентів - 550,76 доларів США. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд Полтавської області рішенням від 01 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 серпня 2016 року в частині задоволених позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення з поручителя ОСОБА_2 кредитної заборгованості скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. В іншій частині рішення суду залишив без змін.

27 березня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 3 886,60 доларів США, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявники не продемонстрували наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 01 листопада 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Ургазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко