Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 592/8859/15-ц

провадження № 61-22105св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Златобанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Златобанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року у складі судді Фоменко І. М. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 22 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк», Банк) про зобов`язання виконати обов`язок за договором банківського вкладу.

Позовна заява мотивована тим, що 19 листопада 2014 року між нею та ПАТ «Златобанк» в особі заступника начальника відділення «Сумська РД» АТ «Златобанк» Вакала М. А у приміщенні відділення «Сумська РД» на площі Соборній, 10 у м. Сумах укладено чотири угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № № 078025, 078026, 078027, 078028.

Згідно з умовами цих угод ОСОБА_1 здійснила вклад в іноземній валюті у сумі 14 000,00 дол. США строком до 19 лютого 2015 року зі сплатою 12 % річних; у сумі 70 000,00 дол. США строком до 19 лютого 2015 року зі сплатою 12 % річних; у сумі 70 000,00 дол. США строком до 19 лютого 2015 року зі сплатою 12 % річних; у сумі 5 300,00 дол. США строком до 19 грудня 2014 року зі сплатою 10 % річних.

Після публікації 21 липня 2015 року оголошення про необхідність звертатись вкладникам ПАТ «Златобанк» з 21 липня до 31 серпня 2015 року на гарячу лінію ПАТ «Златобанк» ОСОБА_1 дізналась, що за електронним реєстром договорів банківських вкладів, угоди від 19 листопада 2014 року № № 078025, 078026, 078027, 078028 не обліковуються, отже, офіційно вони вважаються неукладеними.

Посилаючись на те, що між нею та ПАТ «Златобанк» укладені договори банківського вкладу, ОСОБА_1 просила зобов`язати ПАТ «Златобанк» виконати обов`язок за договором банківського вкладу (депозиту) - зазначених вище угод про приєднання до публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ПАТ «Златобанк» виконати обов`язок за договором банківського вкладу (депозиту) - угоди про приєднання до публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078025 (договір банківського вкладу) від 19 листопада 2014 року на суму 14 000,00 дол. США, укладений з ОСОБА_1

Зобов`язано ПАТ «Златобанк» виконати обов`язок за договором банківського вкладу (депозиту) - угоди про приєднання до публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078026 (договір банківського вкладу) від 19 листопада 2014 року на суму 70 000,00 дол. США, укладений з ОСОБА_1

Зобов`язано ПАТ «Златобанк» виконати обов`язок за договором банківського вкладу (депозиту) - угоди про приєднання до публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078027 (договір банківського вкладу) від 19 листопада 2014 року на суму 70 000,00 дол. США, укладений з ОСОБА_1

Зобов`язано ПАТ «Златобанк» виконати обов`язок за договором банківського вкладу (депозиту) - угоди про приєднання до публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078028 (договір банківського вкладу) від 19 листопада 2014 року на суму 5 300,00 дол. США, укладений з ОСОБА_1 .

Стягнуто з ПАТ «Златобанк» на користь держави судовий збір у розмірі 2 560,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами виникли правовідносини банку та вкладника за рахунками, на які внесені вклади, що підтверджено договорами та квитанціями, тому ПАТ «Златобанк» зобов`язано виконати свої обов`язки за договорами банківського вкладу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 22 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ «Златобанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

Заяву ПАТ «Златобанк» про зупинення виконання судових рішень задоволено. Зупинено виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 22 лютого 2018 року до закінчення касаційного провадження.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надала доказів на підтвердження факту укладення з Банком договорів банківського вкладу та передання грошових коштів, які на зазначені позивачем рахунки не надходили. Копії квитанцій надані позивачем містять підписи невстановлених осіб.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 19 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Златобанк» в особі заступника начальника відділення «Сумська РД» АТ «Златобанк» Вакала М. А. у приміщенні відділення «Сумська РД» на площі Соборній, 10 у м. Сумах укладено чотири договори: угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078025 (договір банківського вкладу), відповідно до пункту 2 якого ОСОБА_1 здійснила вклад у іноземній валюті у сумі 14 000,00 дол. США строком до 19 лютого 2015 року зі сплатою 12 % річних; угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078026 (договір банківського вкладу), відповідно до пункту 2 якого ОСОБА_1 здійснила вклад у іноземній валюті у сумі 70 000,00 дол. США строком до 19 лютого 2015 року зі сплатою 12 % річних; угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078027 (договір банківського вкладу), відповідно до пункту 2 якого ОСОБА_1 здійснила вклад у іноземній валюті у сумі 70 000,00 дол. США строком до 19 лютого 2015 року зі сплатою 12 % річних; угода про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078028 (договір банківського вкладу), відповідно до пункту 2 якого ОСОБА_1 здійснила вклад у іноземній валюті у сумі 5 300,00 дол. США строком до 19 грудня 2014 року зі сплатою 10 % річних.

При укладенні зазначених договорів заступник начальника відділення «Сумська РД» АТ «Златобанк» ОСОБА_3 діяв згідно з довіреністю ПАТ «Златобанк» від 02 грудня 2010 року, на підставі якої йому надані, у тому числі, й повноваження приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб (крім банків).

За клопотанням представника позивача, судом першої інстанції призначалось проведення науково-правової експертизи і відповідно до висновку № 8657 з питань відповідності довіреності вимогам закону встановлено, що нотаріально посвідчена довіреність ПАТ «Златобанк» від 02 грудня 2010 року, видана на ім`я ОСОБА_3 , посвідчена приватним нотаріусом Олефіренко К. М., за своїм змістом відповідає вимогам закону. ОСОБА_3 мав право приймати кошти особисто від фізичних осіб на підставі цієї довіреності.

Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 12 травня 2015 року № 310 прийняте рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Златобанк».

При зверненні позивача до ПАТ «Златобанк» їй повідомлено, що у автоматичній обліковій системі АТ «Златобанк» відсутня інформація про відкриті на її ім`я рахунки № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 у національній або іноземній валюті, а також про будь-які інші рахунки ОСОБА_1 у національній або іноземній валюті. Крім того, рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ «Златобанк» на ім`я іншої особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2017 року у справі № 826/2184/17, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано: постанову Правління НБУ від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних»; рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 лютого 2015 року № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк»; постанову Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліценції та ліквідацію ПАТ «Златобанк»; рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку»; рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 травня 2015 року № 100 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку»; рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 березня 2016 року № 391 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Златобанк» на два роки до 13 травня 2018 року.

Зобов`язано НБУ надати ПАТ «Златобанк» строк, встановлений частиною сьомою статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за винятком використаного строку, який вичерпаний, для проведення дій з фінансового оздоровлення ПАТ «Златобанк» після проведення заходів з його ліквідації.

Таким чином, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції нормативні документи, відповідно до яких Банк відносився до категорії неплатоспроможних, відкликалась банківська ліцензія, здійснювалась процедура ліквідації Банку визнані протиправними та скасовані, отже, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до правовідносин, що виникли, застосуванню не підлягають.

Крім того, слідчим відділом СМВ УМВС України в Сумській області порушене кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 та інших посадових осіб АТ «Златобанк» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 190, частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного(депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з пунктом 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Відповідно до пункту 1.1 Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція), до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, квитанція про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав, квитанція про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою.

Згідно з пунктом 1.3 Розділу IV Інструкції касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Пунктом 2.3 Розділу IV Інструкції встановлено, що банк (філія, відділення) здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів за такими прибутковими касовими документами, зокрема, за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб - резидентів, фізичних осіб - підприємців та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб`єкта господарювання для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком (філією, відділенням) резиденту - суб`єкта господарювання; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, погашення кредиту та переказ без відкриття рахунку.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень статті 1059 ЦК України, пункту 1.4. Положення, пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідні дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов`язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з`являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов`язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов`язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника).

Із матеріалів справи відомо, що чотири угоди від 19 листопада 2014 року містять підписи сторін та печатку Банку. Оригінали квитанцій на підтвердження внесення готівки також містять відбитки штампу Банку, а також підпис працівника, який прийняв готівку. Повноваження посадової особи ОСОБА_3 на вчинення від імені Банку дій з укладення договорів банківського вкладу та прийняття особисто коштів від фізичних осіб підтверджені нотаріально посвідченою довіреністю.

Доказів на спростування доводів позивача про передання нею грошових коштів саме уповноваженій особі банку ОСОБА_3 і видачі за його підписом квитанцій про внесення готівки відповідачем не надано, тому саме Банк є власником грошових коштів, переданих вкладником і саме він зобов`язаний виконати обов`язок за договорами банківського вкладу.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надала доказів внесення коштів на зазначені в договорах рахунки, а також, що надані нею квитанції є фіктивними, є безпідставними, оскільки доказів підроблення саме ОСОБА_1 договорів та квитанцій відповідач суду не надав.

Оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2017 року у справі № 826/2184/17 визнані протиправними та скасовані постанови НБУ, які стосувались віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та його ліквідації, а також рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які приймались ним на виконання постанов НБУ і запровадження стосовно Банку процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, тому саме ПАТ «Златобанк» повинно виконати обов`язок за договорами банківського вкладу і Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до даних правовідносин застосуванню не підлягає.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року зупинено виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року та постанови Апеляційного суду Сумської області від 22 лютого 2018 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити виконання цих судових рішень.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року та постанови Апеляційного суду Сумської області від 22 лютого 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко