ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.04.2010 року Справа № ПР25/277-09(ПР30/192-08) 

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Павловського П.П.

суддів: Мороза В.Ф. (доповідач), Швеця В.В.

при секретарі Ревковій Г.О.

за участю представників сторін

від позивача:Тесленко Н.В., представник, довіреність № 78 від 08.12.2009р.;

від відповідача-1:Дика Н.В., представник, довіреність від 11.01.2010р.;

від відповідача-2: Черненкова Г.М., представник, довіреність від 11.01.2010р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровськпромбуд” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2010 р. у справі № ПР 25/277-09(ПР30/192-08)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області 

до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровськпромбуд” (відповідач-1), м. Дніпропетровськ 

та Дніпропетровської міської ради (відповідач-2), м. Дніпропетровськ

про зобов’язання вчинити певні дії.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2010 р. у даній справі (суддя Чередко А.Є.) задоволено позов про зобов’язання відповідача-1 передати до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, а відповідача-2 прийняти об’єкт державного житлового фонду –житловий будинок по вул.. Боброва, 30 у Дніпропетровську (літ. Б, В, Г,) разом з об’єктами інженерної інфраструктури, що його обслуговують. 

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем-1 подано апеляційну скаргу про його скасування та припинення провадження у справі, посилаючись на порушення норм процесуального права. Відповідач-1 вказує на вирішення господарським судом відповідного спору між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав, що є підставою для припинення провадження у даній справі та що необґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити оскаржуване рішення без змін, як обґрунтоване та законне.

Відповідач-2 відзиву на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні доводи апеляційної скарги не підтримав. 

По справі оголошувалась перерва до 01.04.2010 р. 

 Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2006 р. у справі №30/7, що набрало законної сили, за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва “Дініпротрансбуд”, правонаступником якого згідно статуту є товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровськпромбуд”, та Дніпропетровської міської ради визнано право державної власності на житловий будинок №30 (літ. Б, В, Г), який розташований по вул.. Боброва у Дніпропетровську. Відтак у даній справі приймають участь ті ж сторони, що і у справі №30/7, що згідно ст. 35 ГПК України є підставою звільнення від доказування щодо фактів, ним встановлених.

Зазначеним рішенням господарського суду від 17.02.2006 р. встановлено, що, житловий будинок, що знаходиться по вул. Боброва, 30 у Дніпропетровську, який згідно Переліку нерухомого майна, затвердженого регіональним відділенням Фонду державного майна 07.07.199 р., був переданий відповідачу-1 та знаходиться на його балансі, не може входити до статутного фонду товариства, є об’єктом державного житлового фонду, не підлягає приватизації та належить державі.

25.09.2008 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, на підставі протокольного рішення від 25.09.2008 р. №24 постійно діючої комісії регіонального відділення по прийняттю управлінських рішень стосовно державного майна, прийнято управлінське рішення про передачу до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська житлового будинку по вул.. Боброва, 30, що оформлене наказом регіонального відділення №12/10-36-УДМ від 25.009.2008 р. 

Про вказане рішення щодо передачі у комунальну власність житлового будинку по вул. Боброва, 30 позивач повідомив відповідача-1 листом від 26.09.2008 р. №11-11-07476, у зв’язку з чим просив активізувати та забезпечити роботу по передачі вказаного будинку до комунальної власності міста. 

Також листом від 26.09.2008 р. №05-10-07448 позивач звернувся з пропозицією до відповідача-2 про вирішення у найкоротший термін питання щодо прийняття зазначеного будинку у комунальну власність. 

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»до повноважень регіонального відділення, яке згідно ст.. 4 цього Закону є одним із суб'єктів управління об'єктами державної власності, відноситься, зокрема прийняття рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність.

Згідно ст. 2 та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності»передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів житлового фонду та інші об'єктів соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. N 891 передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду у тому числі гуртожитки.

Згідно ч. 2 ст. 4 цього Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

06.11.2002 р. Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №36/4 про надання згоди на прийняття житлового фонду, гуртожитків, зовнішніх інженерних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, каналізації, котелень та трансформаторних підстанції у комунальну власність територіальної громади міста. Цим же рішенням затверджено положення про порядок передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальної громади міста. 

При цьому відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Крім того відповідна норма передбачена п. 3 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. N 891, згідно якої разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним 
комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо). Оскільки об’єкти інженерної інфраструктури забезпечують функціонування та використання об’єктів державного житлового фонду та є приналежністю спірного житлового будинку як головної речі і його невід’ємною складовою частиною, вказані об’єкти мають слідувати за правилами ст. 186 ЦК України за головною річчю та не можуть бути від неї відокремлені.

Оскільки сторонами, зокрема відповідачем-1 не надано доказів перебування на його балансі на окремому обліку об’єктів інженерної інфраструктури, про передачу яких разом з житловим будинком пред’явлено позов, висновок суду першої інстанції про те, що зазначені об’єкти обліковуються у складі самого спірного житлового будинку та підлягають передачі разом з цим будинком відповідає матеріалам справи.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність на балансі відповідача-1 об’єктів інженерної інфраструктури не може бути підставою для відмови у позові , а конкретний перелік об’єктів інженерної інфраструктури має бути встановлений сторонами під час складання відповідного акту прийому-передачі за наслідками роботи відповідної комісії, як це передбачено ст.. 6 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»та Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. N 891.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується передача у комунальну власність міста житлового будинку №30 (літ. Б,В,Г) по вул. Боброва у Дніпропетровську разом з об’єктами інженерної інфраструктури, що його обслуговують, судова колегія вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги про передачу спірного майна до комунальної власності міста у справі №30/17 судом не розглядались, а підставою для ініціювання передачі цього майна до комунальної власності було управлінське рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 25.09.2008 р., судова колегія вважає обґрунтованим відхилення судом першої інстанції доводів відповідача-1 про припинення провадження у даній справі за п. 2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права. 

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 101 - 105 ГПК України, суд –

 ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровськпромбуд” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2010 р. у справі № ПР 25/277-09(ПР30/192-08) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до Вищого господарського суду України.

 

Головуючий суддя П.П. Павловського 
Суддя В.Ф. Мороз   Суддя 

В.В. Швець 

  07.04.2010 р.