Справа № 22ц-496 /10 Головуючий у 1 інстанції – Савицька Н.В.
Категорія - 45 Доповідач - Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 квітня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Мудренко Л.І.,
суддів Веремчук Л.М., Русинчука М.М.,
при секретарі Губарик К.А.,
з участю:
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1,
прокурора Романішиної Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради, ОСОБА_4 про визнання частково недійсним та скасування рішення Луцької міської ради «Про передачу у власність громадянам міста земельних ділянок для ведення садівництва, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та зобов»язання повторно розглянути заяву про видачу державного акта на право приватної власності на земельну ділянку на рішення Луцького міськрайонного суду від 5 лютого 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Даним рішенням суду в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач вважає його незаконним і необґрунтованим, вказує, що судом не були всебічно з»ясовані обставини справи, які мають значення для справи. Просить рішення суду скасувати, передати справу на новий судовий розгляд.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що ОСОБА_2 являється членом садівничого товариства «Маяк» та власником земельної ділянки №674 площею 0.0690 га, яка знаходиться на території даного товариства по вулиці Дубнівській у місті Луцьку Волинської області (а.с.28,67).
Поряд з даною земельною ділянкою знаходиться спірна земельна ділянка площею 0.0273 на яку претендує позивач.
Судом також встановлено, що матір відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 була членом садівничого товариства «Маяк» та мала у користуванні спірну земельну ділянку № 673-а площею 300 кв. метрів, за яку сплачувала членські внески з 1996 року по 2002 рік (а.с.45-48).
З 2002 року земельна ділянка збільшилась на 200 кв. м. і членські внески остання сплачувала за 500 кв.м. станом на 2008 рік, що підтверджується письмовими довідками садівничого товариства «Маяк» ( а.с.135).
12.03.2008 року ОСОБА_6 подала заяву у товариство з проханням переоформити належну їй земельну ділянку на дочку ОСОБА_4, відповідачку по даній справі (а.с.46).
13.03.2008 року ОСОБА_4 прийнята в члени садівничого товариства Маяк» та отримала членський квиток на земельну ділянку, що стверджується членським квитком товариства «Маяк» (а.с.45).
Технічну документацію на спірну земельну ділянку, яку почала виготовляти ОСОБА_7, державне підприємство «Техпроект» переробило на відповідача. Відповідно до схеми садівничого масиву «Маяк», а саме додатку до протоколу № 1 від 15.03.2008 року було вказано конфігурацію та розміщення земельної ділянки № 673-а та погоджено з головою товариства ОСОБА_8 (а.с.40-49).
Зі змісту ст.12 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, в тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього кодексу.
Рішенням Луцької міської ради «Про передачу у власність громадянам міста земельних ділянок для ведення садівництва» від 28.05.2008 року № 27/39 у власність відповідача ОСОБА_4 надана земельна ділянка № 673-а площею 0.0500га для ведення садівництва (а.с.80). 05.08.2008 року відповідач отримала державний акт на право власності на дану земельну ділянку (а.с.48).
Земельна ділянка відповідачу надавалась із земель комунальної власності у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Доводи апелянта про те, що приватизація не є законною, оскільки здійснювалась без згоди на те інших членів товариства суперечить вимогам ч.5 ст.35 Земельного кодексу України, відповідно до якої така згода не вимагається.
А тому місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що оскаржене рішення не порушує прав позивача як власника земельної ділянки яка йому належить та не містить вимог, які б обмежували його, що рішення і державний акт на право приватної власності на землю не суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі».
Твердження позивача про те, що частина земельної ділянки, на яку був виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на землю, оброблялась ним і була йому передана, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду і спростовуються технічною документацією (а.с.40-49).
Рішення садівничого товариства від 15 березня 2008 року(а.с.31), на яке посилається позивач, не є тим документом, який підтверджує його право власності на спірну земельну ділянку, оскільки земельна ділянка цим рішенням йому не виділялась і не могла бути виділена товариством, оскільки належала місцевій громаді, і розпорядження нею було в її компетенції.
Та обставина, що міська рада змінила конфігурацію земельної ділянки відповідачці ОСОБА_4 в межах своїх земель, які не надавались позивачу, не порушує його права. Крім того, погодження міською радою з товариством «Маяк» на виділення земельної ділянки із земель міської ради не передбачено законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини. В апеляційній скарзі не наведено доводів для спростування висновків суду.
Інших доводів, які б вказували на неправильність оскаржуваного рішення, в апеляційній скарзі не наведено.
Виходячи з меж апеляційного розгляду визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 312 -315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу позивача відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 5 лютого 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді