АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 1358 / 10 Головуючий у 1-й інстанції: Швайковський А.А.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Преображенська сільська рада Оріхівського району Запорізької області, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухомість, -
В С Т А Н О В И Л А :
20 травня 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: Преображенська сільська рада Оріхівського району Запорізької області, про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку.
Зазначала , що 10 січня 2008 року між нею та ОСОБА_4 в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна – домоволодіння АДРЕСА_1. При цьому вони досягли домовленостей щодо всіх істотних умов договору, фактично угода була повністю виконана сторонами. Проте посвідчити угоду в нотаріальні конторі не змоги, оскільки нотаріус відмовився оформити договір по причині наявності виправлень у правовстановлюючих документах на будинок.
Преображенська сільська рада Оріхівського району також відмовляє у виправлені описок, допущених в договорі купівлі-продажу від 12 серпня 1985 року, на підставі якого ОСОБА_4 набула право власності на спірне домоволодіння, посилаючись на давність документу та відсутність печатки, яка стоїть в договорі, та яка потрібна для засвідчення виправлень.
З цих підстав просила задовольнити позов. Визнати дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння, який укладений 10 січня 2008 року між нею та ОСОБА_4 Визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, який укладений 10 січня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
За ОСОБА_3 визнано право власності на вказане домоволодіння, до складу якого входять будинок під літерою „А" та господарчо-побутові будівлі: сарай - літера «Б», вбиральня - літера «В», басейн – літера «Г», погріб - літера «Пг», паркан № 1, з правом реєстрації в підприємствах бюро технічної реєстрації.
За ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,36 га, на якій розміщено домоволодіння, з правом виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Прокурор Оріхівського району Запорізької області в інтересах Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року по даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Заслухавши суддю–доповідача, доводи представника апелянта, пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 303 ЦПК передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
У статті 213 ЦПК передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони домовились відносно всіх істотних умов договору, проте не додержались вимог закону про нотаріальне посвідчення угоди, а тому в силу статті 220 ЦК договір має бути визнаний дійсним в судовому порядку.
Проте таких висновків суд дійшов з грубим порушенням норм матеріального права, а тому з ними не можна погодитись.
Відповідно до частини 1 статті 203, частини 2 статті 220 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. С уд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального оформлення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна із сторін повністю або частково виконала її, а друга ухиляється від нотаріального оформлення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.
Суд не перевірив з достатньою повнотою причини не оформлення сторонами угоди у нотаріуса.
Між тим, з наданих документів та пояснень сторін вбачається, що в даному випадку посвідчити угоду в нотаріальній конторі вони були позбавлені можливості по причині відсутності у ОСОБА_4 належним чином оформлених правовстановлюючих документів на домоволодіння.
Крім того, визнаючи дійсним договір купівлі-продажу та визнаючи за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,36 га, суд не взяв до уваги положення пункту 15 «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, яким передбачено, що до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Зважаючи, що до теперішнього часу закони України про державний земельний кадастр та про ринок земель не набули чинності, визнання дійсним договору про відчуження земельної ділянки, виділеної в натурі (на місцевості) відповідачеві як власнику земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, суперечить вимога п.15 Перехідних положень ЗК України, ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Суд не з’ясував на підставі якого документа за відповідачкою зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, не визначено її цільове призначення та не перевірено чи мала право ОСОБА_4 відчужувати вказану ділянку.
За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки Державна інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області, в інтересах якої подана апеляційна скарга, до участі у справі не залучалась, хоча суд, ухвалюючи рішення, вирішував питання, в тому числі, про права і обов'язки останньої.
Керуючись ст.ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Прокурора Оріхівського району Запорізької області задовольнити частково.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: