АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЗАПОРІЗЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22 – 993 / 10                                                     Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                                                                                Скользнєва Н.Г.

                                                       Суддя-доповідач:  Сапун О.А.

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 березня 2010 року                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                               Пільщик Л.В.

Суддів:                                         Сапун О.А.,

                                                      Краснокутської О.М.,

При секретарі:                     Петровій О.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізького регіонального управління про захист прав споживачів, стягнення суми вкладів, -

В С Т А Н О В И Л А :

04 червня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізького регіонального управління про захист прав споживачів, стягнення суми вкладів .

Зазначав, що 20 листопада 2008 року між ним та філією ВАТ КБ "Надра" Запорізького регіонального управління були укладені договори строкового банківського вкладу (депозиту) "Мій вибір", оформлений в рамках пакету послуг ПП «Стимул» № 1395485, згідно яких банк прийняв від нього грошові кошти в сумі 404 007, 67 доларів США за договором № 699438 та грошові кошти в сумі 403 826, 30 доларів США за договором № 699439 строком на 3 місяці на умовах сплати відсотків за користування грошима в розмірі 13,5% річних.

При цьому, згідно умов договорів банк зобов'язався проценти на вклад нараховувати щомісячно в кожний передостанній робочий день місяця і сплачувати шляхом перерахування коштів на рахунок.

20 лютого 2009 року, по закінченню строків договорів, він звернувся до філії ВАТ "КБ "Надра" Запорізького регіонального управління з письмовою заявою та вимогою повернення суми вкладів та нарахованих відсотків.  Проте л истом №413/16 від  4 березня 2009 року директор ЗРУ ВАТ КБ "Надра" повідомив його про неможливість виконання умов договору у зв’язку з прийняттям 10 лютого 2009 року Правлінням Національного Банку України постанови №59 про введення у ВАТ КБ "Надра" тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10 лютого до 10 серпня 2009 року.

Вважає такі дії відповідача незаконними. Просив позов задовольнити. Стягнути з ВАТ КБ "Надра" на його користь заборгованість за договорами №№699438,699439 від 20 листопада 2008 року про строковий банківський вклад (депозит) у розмірі 807 833 доларів 97 центів США; заборгованість по процентам в розмірі 26 670 доларів 65 центів США; у відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень; 3 % річних в розмірі 52 295 гривень 29 пійок; витрати, з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 147 141 гривень 42 копійок.

В процесі розгляду справи  позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з ВАТ КБ "Надра" заборгованість за договорами №№699438,699439 про строковий банківський   вклад   (депозит)   у   розмірі   807 833   доларів   97   центів США;  заборгованість   по процентам станом на 01 червня 2009 року в розмірі 26 670 доларів 65 центів США; у відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень; 3 % річних станом на 11 листопада 2009 року в розмірі 144 679 гривень 80 копійок; витрати, з рахуванням індексу інфляції станометапом на 11 листопада 2009 року в розмірі 250 065 гривень 35 копійок.

Р ішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ "Надра" на користь ОСОБА_3 заборгованість  за  договорами  №№  699438,699439  від 20 листопада 2008 року   про   строковий   банківський   вклад   (депозит)   у   розмірі  6  454   593   гривень 42 копійок, які еквівалентні 807 833 доларів 97 центів США за офіційним курсом Національного Банку України гривні до долара США станом на 11 листопада 2009 року - 799,00 грн. за 100 доларів США; 3 % річних за користування  коштами станом   па   11 листопада 2009 року в розмірі 140   055 гривень 83 копійок; витрати від індексу росту інфляції станом на 11.11.2009р. в розмірі   242 073 гривень 27 копійок, а всього — 6 836 722 грн. 52 коп.

Стягнуто з ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" на користь держави державне мито в розмірі 1 700 гривень 00 копійок.

В решті позову відмовлено.

                  Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам, вимогам закону, просить рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2009 року змінити. В частині відмови у задоволенні позову про стягнення процентів та відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

       Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду Запорізької області не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не сповістив.

 Заслухавши суддю–доповідача, доводи апелянта та його представника, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3,4 частини 1 статті 309 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог у разі невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом з’ясовано, що на підставі договорів №№ 699348,699439 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» від 20 листопада 2008 року ОСОБА_3 передав Відкритому акціонерному товариству комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра»  Запорізького регіонального управління грошові кошти в сумі відповідно 404 007,67 доларів США та 403 826,30 доларів США під процентну ставку 13,5 процентів на строк 3 місяці.

Оскільки по закінченню строку договорів 20 лютого 2009 року Банк на вимогу ОСОБА_3 не повернув йому грошові вклади, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі статей 625,1058,1060 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача 6 454 593 грн. 42 коп., які є еквівалентом 807 833, 97 доларам США, 3% річних за користування коштами станом на 11 листопада 2009 року в сумі 140 055 грн. 83 коп. Також, з урахуванням конкретних обставин справи та вимог закону, суд правильно відмовив ОСОБА_3 у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди. При цьому суд в рішенні навів відповідні доводи з посиланням на норми матеріального права.

В цій частині рішення відповідає наданим доказам, положенням ЦК України, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з Банку 13,5% річних за користування коштами, нарахування і виплата яких передбачені у пунктах 2.2 договорів, укладених між сторонами, а також 3% річних від суми несплачених процентів за період з 21 лютого по 11 листопада 2009 року в сумі 4 623 грн. 97 коп., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не надав доказів несплати йому вказаних сум.

Проте, цей висновок суперечить матеріалам справи.

Так, відповідач не заперечував, що за умовами договорів, які укладалися з позивачем, Банк зобов’язаний був щомісяця нараховувати проценти на вклади, як то передбачено пунктами 2.3,4.2 депозитних договорів. При цьому згідно пункту 4.4 договорів сплата нарахованих процентів за користування вкладами здійснюється щомісячно шляхом перерахування сум процентів на рахунок. Вкладник міг отримати нараховані проценти з наступного дня після їх нарахування.

ОСОБА_3 20 лютого 2009 року звернувся до Банку з заявою про виплату йому сум вкладів та процентів за користування грошовими коштами, однак відповідачем вказані суми виплачені не були. Та обставина, що Банк нараховував відсотки по депозитним вкладам та перераховував їх на відповідний рахунок, не є підставою для відмови в позові, оскільки фактично гроші вкладнику з рахунків Банку не виплачені ( а. с. 22-23 ).

За таких обставин рішення суду в частині відмови в позові про стягнення на користь позивача 13,5% річних за користування вкладами загальною сумою 213 098 грн. 49 коп., а також 3% річних від суми неоплачених процентів 4 623 грн. 97 коп. необхідно скасувати та в цій частині позов ОСОБА_3. задовольнити.

Статтею 303 ЦПК передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального  права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Стягуючи з відповідача додатково до основного боргу ще і 242 073 грн. 27 коп. втрат від індексу росту інфляції, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що грошові кошти по депозитним договорам вносились позивачем у іноземній валюті – у доларах США. Тому у даному випадку вимоги щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання є безпідставними, оскільки при стягненні заборгованості за договорами строкового банківського вкладу в сумі 6 454 593 грн. 42 коп., що є еквівалентом 807 833,97 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США станом на момент ухвалення судового рішення, позивачу фактично компенсовані всі втрати.

Тому вимоги щодо стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають. З цих підстав рішення в цій частині необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3. у стягненні 242 073 грн. 27 коп.

Керуючись ст. ст. 307,309,313,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШМЛА:

              Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.                  

              Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2009 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення процентів за договорами строкового вкладу скасувати.

    В цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 заборгованість по процентам за договорами №№699438,699439 від 20 листопада 2008 року про строковий банківський вклад (депозит) в сумі 213 098 грн. 49 коп., три проценти річних від суми неоплачених процентів станом на 11 листопада 2009 року в сумі 4 623 грн. 97 коп.

    Рішення суду в частині стягнення з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 інфляційних втрат в сумі 242 073 грн. 27 коп. скасувати, в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

              Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:  

  Судді: