Справа № 463/6113/19 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л.

Провадження № 22-ц/811/4211/19 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

УХВАЛА

13 квітня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Львівського апеляційного суду заяву представника АТ КБ «Приватбанк» - Жарського І.Р. про відвід судді Копняк С.М. від розгляду справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2019 року, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

07 квітня 2020 року від представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - Жарського І.Р. надійшла заява про відвід судді Копняк С.М. від розгляду справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2019 року, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Клопотання мотивоване тим, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (п. 5 ст. 4 ЦПК України). Ухвалами Львівського апеляційного суду від 08 січня 2020 року та від 16 березня 2020 року у справі № 463/6113/19 суддею не розглянуто прохання АТ КБ «Приватбанк» провести розгляд справи за участі представника АТ КБ «Приватбанк», викликати його в судове засідання з метою детального пояснення конкретних обставин справи, натомість розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників справи, що в свою чергу призвело до сумніву в неупередженості та об`єктивності судді Копняк С.М. при розгляді справи.

Окрім того, суддею не дотримано строків розгляду справи, встановлених ст. 371 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заявленого відводу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до частини 2 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об`єктивності і неупередженості судді у заявника виникли у зв`язку із тим, що суддя вирішила про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, не вирішивши клопотання про виклик представника позивача в судове засідання, а також порушила строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 371 ЦПК України.

Зазначені обставини не можуть бути визнані підставами для відводу судді Копняк С.М. виходячи з наступного.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п. п. 104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що за приписами ст. 369 ЦПК України суд може, а не зобов`язаний призначити розгляд справи з повідомленням учасників справи та викликати їх у судове засідання.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до судового розгляду апеляційний суд не вбачав підстав для виклику в судове засідання представника АТ КБ «ПриватБанк», оскільки предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, звертаючись до суду із позовом акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просило розгляд справи проводити в спрощеному провадженні без виклику сторін. В суді першої інстанції представник позивача не був присутній в судовому засіданні. Заявляючи в апеляційній скарзі клопотання про розгляд справи в суді апеляційної інстанції з викликом сторін представник позивача не обґрунтував необхідність розгляду справи із викликом сторін.

Що стосується строків розгляду справи, то справи, які надходять до суду для розгляду призначаються в порядку черговості їх надходження. Зважаючи на чисельність працюючих суддів, яка є значно меншою ніж передбачена штатним розписом, та кількість справ, що надходять до суду для розгляду, призначити, зокрема дану справу, у строки, передбачені ст. 371 ЦПК України не є можливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, та об`єктивних даних, які свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Копняк С.М. не вбачається.

Частина 3 статті 40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, у зв`язку з необґрунтованістю заяви про відвід судді Копняк С.М., її слід передати для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, для її вирішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Визнати необґрунтованим заявлений представником АТ КБ «Приватбанк» Жарським І.Р. відвід судді Львівського апеляційного суду Копняк С.М. від розгляду справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2019 року, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вирішення питання про відвід судді Копняк С.М. від розгляду справи, передати на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, призначення якого провести в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.