Справа № 2-495/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
27 січня 2010 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю.
при секретарі Колодяжний Р.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, суд –
в с т а н о в и в:
15 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що на підставі укладеного 08 травня 2009 року між нею та відповідачем договору, відповідач зобов’язався виготовити і в послідуючому встановити шафи-купе в квартирі АДРЕСА_1. Після підписання договору, нею були сплачені відповідачу кошти в сумі 6 650 грн. Оскільки до теперішнього часу відповідачем не були виконанні роботи по виготовленню і встановленню шафи-купе, позивач просила розірвати укладений між ними договір. Діями відповідача їй завдана майнова шкода в розмірі 6 650 грн. за невиконання умов договору й моральна шкода, оскільки вона вимушена була займатися розшуком відповідача, звертатися до міліції з приводу його неправомірних дій, витрачати свій час та гроші. Моральну шкоду вона оцінює в 3 000 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених у позовній заяві. При цьому зазначила, що має незадовільний стан здоров”я та перебуває на обліку у лікаря –ендокринолога.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в частині відшкодування майнової шкоди. Пояснила, що між ними дійсна укладена угода щодо виготовлення та встановлення шафи-купе в квартирі позивача, але в місячний строк меблі не були виготовлені через відсутність матеріалів. Відповідач неодноразово намагалася повернути позивачу сплачені кошти в сумі 6 650 грн., в зв”язку з чим заперечувала проти відшкодування моральної шкоди. Проти задоволення позовних вимог про розірвання договору та відшкодування майнової шкоди не заперечувала.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 травня 2009 року між сторонами по справі ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір щодо виготовлення і встановлення шафи-купе в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 4).
Після підписання договору позивач передав відповідачу за виготовлення та встановлення меблів грошову суму у розмірі 6 650 грн.
На теперішній час укладений між сторонами договір не виконаний з вини відповідача.
Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.
Відповідно до частин 2-4 ст. 10 ЗУ „Про захист прав споживачів”, якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк – розірвати договір, і вимагати відшкодування збитків. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) – протягом гарантійного чи іншого строку для, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством чи договором. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору і відшкодування збитків.
Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням виконати належним чином зобов”язання за договором, але безрезультатно.
Оскільки станом на теперішній час відповідачем не виготовлено та не встановлено шафи-купе, є всі підстави вважати, що права позивача, як споживача порушені.
Згідно з ч. 6 ст. 10 ЗУ „Про захист прав споживачів” виконавець не несе відповідальності за невиконання або інше неналежне виконання зобов”язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Суд вважає, що вина відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 встановлена, тому суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір необхідно розірвати з поверненням позивачу сплаченої за надану послуги грошової суми у розмірі 6 650 грн.
За змістом п. 5 ч.1 ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів” споживачі під час придбання замовлення, або використування продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування моральної школи, лише за умови її заподіяння небезпечною для її життя і здоров”я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Приймаючи до уваги, що у даному випадку підстави для застосування п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ „Про захист прав споживачів” відсутні, в договорі від 08 травня 2009 року не передбачена компенсація моральної шкоди, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Судом роз”яснювались сторонам положення ст.ст. 10,11,18,57-61 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
При зазначених обставинах даної справи, на підставі наданих доказів, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє часткове підтвердження в частині розірвання укладеного між сторонами договору, стягнення грошових коштів у розмірі 6 650 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 66 грн. 50 коп., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. В частині стягнення завданої моральної шкоди, правові підстави відсутні, в договорі не передбачені.
Керуючись ст.ст. 4-6, 10 15, 21, 22 Закону України „Про захист прав споживачів”, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 213-215 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 6 650 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., всього 6 770 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 66 грн. 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова