Справа № 2-92\2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 грудня  2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:       головуючої судді:                                  Петешенкової М.Ю.        

             при  секретарі:                          Колодяжний Р.Д.                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду                     м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що 07 травня 2007 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 15\1, розташованого за адресою: вул. Курчатова, 2 «д»,                    м. Дніпропетровськ, під розміщення та експлуатацію автомийки. Розмір орендної плати за весь об’єкт складає 1 500,00 доларів США, що дорівнює 7 575,00 грн. на місяць. За період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року відповідач не сплачував орендну плату, таким чином виникла заборгованість станом на 01 жовтня 2007 рік у розмірі 22 975,00 грн.

Позивач зазначає, що за період з 07 травня 2007 рік по 30 вересня 2007 рік відповідачу були надані комунальні послуги на загальну суму 11 100,00 грн.

Наприкінці вересня 2007 року відповідач без попередження покинув об’єкт оренди, у письмовому вигляді не попередивши позивача про дострокове розірвання договору оренди.

Однак, при проведенні інвентаризації об’єкту оренди за участю обох сторін було виявлено пошкодження автомийки шляхом її розукомплектування. В результаті цього позивачем було здійснено ремонт автомийки на суму 10 959,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача спричинену майнову шкоду у сумі 10 959,00 грн., заборгованість по орендній платі за договором оренди у розмірі 22 975 грн., заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 11 100, 00 грн., штрафні санкції за прострочення сплати орендної плати у розмірі 2 067,58 грн. та судові витрати по справі.  

20 травня 2008 року позивач уточнив позовні вимоги, збільшив штрафні санкції у розмірі 120 618,58 грн. підлягаючих стягненню з відповідача.  

   Позивач, представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали частково та просили задовольнити в редакції 20 травня 2008 року, на підставі обставин викладених в позовній заяві.  

   В судовому засіданні відповідач, представник відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що орендна плата оплачувалась щомісячно шляхом проведення заліку. З 20 серпня 2007 року ОСОБА_2 припинив користування об”єктом оренди, в зв”язку з чим заперечував проти існування заборгованості по орендній платі. Розмір заборгованості зі сплати комунальних послуг не визнали, оскільки договором непередбачена плата за комунальні послуги, та відсутність документів про надання відповідних комунальних послуг та об”єм. Вважали, що підстав для стягнення пені за прострочення сплати орендної плати не має, оскільки заборгованості по орендній платі не існує. Заперечували про стягнення майнової шкоди у розмірі 10 959 грн. за здійснений ремонт автомийки, через відсутність вини ОСОБА_2 При цьому пояснили, що 20 серпня 2007 року об”єкт оренди був переданий ОСОБА_1 у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.        

 Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідка ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

 Судом встановлено, що 07 травня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення № 15\1 по вул. Курчатова, 2 «д» в м. Дніпропетровськ, згідно з яким позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування споруду (Літ. Е-1), вартість якої становить 350 000 грн. для розміщення та експлуатації автомийки (а.с. 8-9). Строк дії договору обумовили 11 місяців (а.с. 8).

 Згідно з умовами договору розмір орендної плати складає 1 500,00 доларів США, що  сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця згідно виставленому рахунку або з внесенням грошових сум до каси орендодавця наперед не пізніше третього числа кожного місяця.

 При цьому відповідач зобов”язався за договором своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату позивачу, в порядку визначеному укладеним договором.

       Відповідно до умов п.п. 8.1.2. договору оренди, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, позивач має право вимагати сплату пені в розмірі 3 % від суми боргу за кожен день прострочення.

       Відповідач свої зобов’язання за договором оренди належним чином не виконав, факт оплати орендної плати відповідачем та представником відповідача у судому засіданні не доведено, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість по орендній платі за період з 01 липня 2007 року по 01 жовтня 2007 року у розмірі 22 725 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, а саме: розмір щомісячної орендної плати складає 1 500,00 доларів США, по курсу НБУ на день укладення договору складає 100 $ США=505 грн., тобто 505,00х1 500,00 = 7 575,00 грн. х 3 місяці = 22 725 грн., які підлягають задоволенню.  

       Час несвоєчасного виконання зобов”язання, як зазначалося вище, становить період з 01 липня 2005 року по 01 жовтня 2007 року та складає 92 днів.

       Суму 3 %, які на підставі договору причитаються позивачу за прострочення відповідачем виконання зобов’язання, належить розраховувати наступним чином:  3% / 31 день = 0,096774193 (сума основного боргу 22 725 грн. х 0,096774193/ 100) х кількість днів прострочення зобов’язання 92 дня = сума пені 2023 грн. 25 коп.

 Відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань у розмірі 689,10 грн. (а.с. 6). Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то позов повинен бути задоволений в межах заявлених вимог позивачем, в зв”язку з чим підлягає стягненню пеня за прострочення сплати орендної плати в розмірі 689 грн. 10 коп.

 У статті 781 Цивільного кодексу України, викладений перелік підстав для припинення договору оренди. Розірвання договору оренди нежилого приміщення (будівлі або іншої капітальної споруди) в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом  або цим договором. У статтях 783, 784 вказаного Закону приведені підстави припинення договору оренди шляхом його розірвання. Дані норми закону містять вичерпний перелік підстав для припинення і розірвання договору оренди.      

Доказів, що ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_1 з заявами про розірвання договору оренду – суду не було надано.

      Доводи відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_4 щодо припинення користування об”єктом оренди з 20 серпня 2007 року, що підтверджується актом прийому-передачі та показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_3, яка показала, що відповідач не має можливості користуватися приміщенням авто мийки, то ці обставини не знайшли свого підтвердження і не можуть свідчити про виникнення у відповідача права відмовитися від договору оренди в односторонньому порядку.

Згідно п.п. 7.7. договору, об’єкт, що орендується повинен був переданий орендодавцю у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального зносу. П. п. 7.8. передбачено, орендодавець у разі погіршення корисних властивостей об’єкту оренди, пов’язаних із зміною його стану має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв’язується у судовому порядку. (а.с. 8).

 Судом встановлено, що під час проведення інвентаризації виявлено пошкодження автомийки шляхом її розкомплектування, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання автомийки, підписаного відповідачем ОСОБА_2 станом на 20 серпня 2007 року (а.с. 10).

      Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту здачі – прийняття робіт (надання послуг) № 01 від 16 жовтня 2007 року та рахунком на оплату № 23\1436 від 16 жовтня 2007 року, вартість здійсненого позивачем ремонту автомийки  складає 10, 959,00 грн. (а.с. а.с. 15, 16).

      Згідно ст. 776 ЦК України, поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлю договором або законом.

      Оскільки відповідно до умов договору, відповідачем вищезазначена виплата не відшкодована позивачу за понесені ним реальні витрати на ремонт автомийки, матеріальна шкода становить 10,959,00 грн. та відповідно до ст. 1166 ҐЦК України, підлягає стягненню з винної особи – ОСОБА_2      

        Щодо доводів позивача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по комунальним платежам у розмірі 11 100,00 грн., то ці обставини при відповідному підтвердженні не можуть свідчити про виникнення у позивача права визначати розрахунок платежу за надані послуги без документального підтвердження (обсягу і тарифів, розроблених та затверджених відповідно до чинного законодавства), що суперечить вимогам законодавства. Залучені до матеріалів справи рахунки про оплату послуг з водопостачання та електроенергії (а.с. а.с. 44-46), не приймаються судом до уваги, оскільки такі докази не підтверджують факту надання комунальних послуг позивачу, про що свідчить відсутність актів приймання-передачі відповідних послуг.    

      Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на кор исть позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 471 грн. 01 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

      Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р.
№ 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ» з відповідача на користь ДП «Інформаційні судові системи» додатково підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90,00 грн.

      Судом роз”яснювались сторонам, представникам сторін положення ст.ст. 10,11,57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.        

      Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого законодавства, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру заборгованості по орендній платі до 22 725 грн., стягненню неустойки за прострочення сплати орендної плати у розмірі 689 грн. 10 коп., стягненню майнової шкоди у розмірі 10 959 грн.

       Керуючись ст.ст. 759-785, ст.ст. 793-795 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 57-64, 79, 81, 84, 88, 169, 209, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

      Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди у розмірі 22 725 грн., неустойки за прострочення сплати орендної плати у розмірі 689 грн. 10 коп., майнову шкоду у розмірі 10 959 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 471 грн. 01 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 34 874 грн. 11 коп.

       В решті позовних вимог відмовити.

       Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 на корись Державного підприємства «Інформаційні судові системи» витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі                      90,00 грн.  

        Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

          Головуючий суддя:                                                                      М.Ю. Петешенкова