ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 року                                                                                                                3-1246/10

місто Донецьк

Суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Бухтіярова І.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Територіальної державної  інспекції праці в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, директора Донецької обласної бібліотеки для юнацтва, що мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Висоцького, 3/26

по ст. 41 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

Територіальною інспекцією праці в Донецькій області в суд направлені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 41 ч. 1 КУпАП ОСОБА_2

15.02.2010 року була проведена планова, первинна з контролю виконання припису перевірка Територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області додержання законодавства про працю  та загальнообов’язкове державне соціальне страхування у Донецькій обласній бібліотеці для юнацтва, юридична адреса: м. Донецьк, бул. Шевченко, 3 , в ході якої було встановлено, що директор ОСОБА_1 відповідно до Статуту має право прийому та звільнення працівників товариства, а отже відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, перебуваючи на посаді директора ОСОБА_1 порушила вимоги чинного трудового законодавства та вчинила адміністративне правопорушення, а саме: відповідно до вимог ст. 142 КЗпП України в бібліотеці розроблено Правила внутрішнього трудового розпорядку, які затверджено директором та погоджено з головою профспілки. Пунктом 10 Правил передбачено, що на всіх прийнятих на роботу оформляються особові картки форми П-2, інші документи відповідно до нормативних документів, що містять правила документування по роботі з кадрами. В порушення цих вимог, а також ст. 10  Закону України „Про відпустки” в бібліотеці не ведуться особової картки форми П-2 та не забезпечується облік відпусток.

В порушення вимог п. 2.5 наказу Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 року № 58 „Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі пазу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення працівників не ознайомлюють під розписку в особистій картці.

Перевіркою встановлено, порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ст. 21 Закону України „Про відпустки” в частині забезпечення виплати заробітної плати за час відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку. Так, наказом № 1-ОС від 05.01.2010 року було надано відпустку ОСОБА_3 з 18.01.2010 року по 26.01.2010 року, заробітна плата за час відпустки у розмірі 1060,00 гривень виплачена згідно платіжного документа № 1 від 22.01.2010 року. Наказом № 4-ОС від 18.01.2010 року було надано відпустку ОСОБА_4 з 19.01.2010 року по 22.01.2010 року, заробітна плата за час відпустки у розмірі 890,00 гривень виплачена згідно платіжного документа № 1 від 22.01.2010 року. Наказом № 8-ОС від 08.02.2010 року було надано відпустку ОСОБА_5 з 11.02.2010 року по 02.03.2010 року, заробітна плата за час відпустки на дату проведення перевірки нарахована у розмірі 900,00 гривень, однак не виплачена.

Перевіркою встановлено, що в бібліотеці працює інвалід 3 групи ОСОБА_6 Так, відповідно до довідки МСЕК № 065064 від 09.08.2004 року ОСОБА_7 встановлена 3 група інвалідності за профзахворюванням, безстроково. Наказом № 1-ЛС від 03.01.2007 року ОСОБА_7 прийнято на роботу завідуючим господарством. 23.06.2008 року ОСОБА_7 подано заяву щодо надання йому щорічної відпуски з 01.07.2008 року і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення. Наказом № 54-ОС від 23.06.2008 року ОСОБА_7 було надано основну оплачувану відпустку на 24 календарних дня, що суперечить вимогам ст. 6 Закону України „Про відпустки”, відповідно до якої інвалідам 1 і 2 груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам 3 групи – 26 календарних днів. ОСОБА_7 просив надати щорічну основну відпустку з певного числа, а не її частину у зв’язку з чим надання йому щорічної основної відпустки у кількості 24 календарних днів суперечить вимогам законодавства. 04.05.2009 року ОСОБА_7 подано заяву щодо надання йому щорічної відпустки з 28.05.2009 року. Наказом № 24-ОС від 05.05.2009 року ОСОБА_7 надано основну щорічну відпустку на 24 календарних дня з 28.05.2009 року по 21.06.2009 року за період роботи з 03.01.2009 року по 02.01.2010 року, що також суперечить вимогам ст. 6 Закону України „Про відпустки”. Таким чином, на час проведення перевірки ОСОБА_7, як інвалід 3 групи має невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 4 днів, не рахуючи поточного періоду.

У судове засідання ОСОБА_1 не  з'явилася.

Провина ОСОБА_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП підтверджується зібраними матеріалами по справі.

При накладенні стягнення, з огляду на характер зробленого правопорушення, особистість порушника, вважаю за можливе  призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави.  

На підставі викладеного і керуючись ст. 41 ч. 1, 276, 283, 284, 287-290  КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 притягти до адміністративній відповідальності по ст. 41 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в доход держави в сумі 510 гривень.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестована прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                                Бухтіярова І.О.