Справа № 2-а-128
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2010 року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в особі: - головуючого судді СТЕЦЮКА І.С.
при секретарі: РАДЧИШИНІЙ К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції УМВС України в Хмельницькій області, інспектора ДПС відділення Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Теофіпольського району та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про поновлення пропущеного строку оскарження та визнання протиправною і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправною і скасування постанови інспектора ДПС відділення Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Теофіпольського району від 15 листопада 2009 року ВХ № 115184 про накладення на нього по ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил зупинки адміністративного стягнення – штрафу в сумі 300 гривень вказуючи, що ця постанова є неправомірною і підлягає скасуванню.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що постановою інспектора ДПС відділення ДАІ по обслуговуванню Теофіпольського району від 15 листопада 2009 року ВХ № 115184 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього був накладений штраф в сумі 300 гривень за те що він 15 листопада 2009 року керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул.. Заводській у смт. Теофіполі Хмельницької області нібито здійснив зупинку та стоянку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Його заперечення про те що він не вчиняв дій які порушували б вимоги п. п. «е» п.15.9 Правил дорожнього руху України а зупинився тимчасово, лише для висадки пасажира, а також про те що він зупинився не ближче 30-ти метрів від посадкового майданчика інспектор не врахував та склав протокол про адміністративне правопорушення. Інспектор не врахував його заперечень і про те що короткочасна вимушена зупинка ніяким чином не перешкоджала руху маршрутних транспортних засобів.
При винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності інспектор не врахував також характер вчиненого правопорушення, його, позивача, особу, ступінь його вини, майновий стан, обставин які пом’якшують його відповідальність а тому безпідставно призначив йому штраф майже у максимальному розмірі хоч мав всі підстави для застосування ст.. 22 КУпАП та звільнення його від адміністративної відповідальності.
Тому вважає постанову необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, тобто незаконною і просить її скасувати.
Крім вимог щодо скасування постанови просить поновити строк оскарження постанови оскільки ніяких документів щодо цього правопорушення інспектор йому не надавав а роз’яснив що він їх отримає поштою. Однак про накладення штрафу йому стало відомо лише з повідомлення державної виконавчої служби та із постанови про відкриття виконавчого провадження яку він отримав на початку березня 2010 року.
Просив також у випадку скасування постанови зобов’язати відділення Державтоінспекції по обслуговуванню Теофіпольського району видалити з відповідної бази
даних запис про здійснення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У судове засідання позивач не з’явився, однак звернувся до суду із заявою у якій свої позовні вимоги підтримав повністю, просив постанову скасувати а коли суд вважатиме це неможливим застосувати до нього ст.. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності оскільки він та дружина не працюють, у них на утриманні двоє малолітніх дітей і стягнення штрафу у такій значній сумі поставить його сім’ю у складне матеріальне становище. Просив також розглядати справу за його відсутності.
Відповідачі - Управління Державтоінспекції УМВС України в Хмельницькій області та інспектор ДПС ОСОБА_2, вчасно повідомлені про час та місце розгляду справи що підтверджується наявними у справі розпискою інспектора ГЕРАСИМЧУКА М.В. про отримання повістки та поштовим повідомленням про вручення повістки Управлінню ДАІ, у судове засідання не з’явилися, про причину неявки та про необхідність розгляду справи у їх присутності суд не повідомили, заперечень проти позову не заявили.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо скасування вказаної постанови задоволенню підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 15 листопада 2009 року інспектор ДПС відділення Державтоінспекції по обслуговуванню Теофіпольського району ОСОБА_2 виніс постанову ВХ № 115184, якою на позивача було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП а саме за те, що він, керуючи автомобілем НОМЕР_2 15 листопада 2009 року здійснив зупинку та стоянку на посадовому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Позивач ОСОБА_1 не погодився з постановою і оскаржив її до суду.
Викладене свідчить про публічно-правовий спір між сторонами у сфері регулювання дорожнього руху.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим судам як адміністративним судам підсудні, зокрема усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з’ясуванню, зокрема такі обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що в діях позивача який 15 листопада 2009 року керував автомобілем НОМЕР_3 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно п.п «е». п. 15.9 Правил дорожнього руху України зупинка забороняється, зокрема ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 30 м. від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Як встановлено із постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 300 гривень за здійснення зупинки та стоянки на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Позивач заперечив це і у позовній заяві пояснив, що зупинка його була вимушеною, тобто була здійснена для висадки пасажира. Крім цього вона була здійснена за 30 метрів до
посадкового майданчика. Однак обставини про те чи були тоді на посадковому майданчику маршрутні транспортні засоби та чи встановлені відповідні дорожні знаки біля цього майданчика у постанові не викладені.
Крім цього, всупереч вимог ст.. 280 КУпАП, якою передбачені обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, інспектор при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не з’ясував чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,
трудового колективу.
У постанові відсутні також відомості про те у порушенні яких правил дорожнього руху позивач визнаний винним, а також відсутні відомості про обставини які пом’якшують його відповідальність.
У судовому засіданні встановлено, що позивач тимчасово не працює, на його утриманні є двоє малолітніх дітей, його дружина також не працює оскільки зайнята доглядом за дитиною.
Виходячи із наведеного суд, враховуючи матеріальний стан позивача, приходить до висновку про те, що стягнення штрафу в сумі 300 гривень поставить сім’ю позивача у складне матеріальне становище.
Викладене приводить суд до висновку про те, що відсутність у постанові всіх обставин справи перешкоджало її об’єктивному вирішенню.
П. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із норм викладених в ст.. 71 КАС України встановлено що, за загальним правилом яке випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна додати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, доказів правомірності своїх дій не надали, доводів позивача, зокрема про те, що він зупинився за 30 метрів від посадкового майданчика не спростували.
Позивач просить поновити строк на оскарження постанови оскільки про винесення постанови інспектор його не повідомив та копії постанови не вручив, про винесення постанови йому стало відомо із повідомлення державної виконавчої служби та із постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідачі цих обставин не спростували, доказів на підтвердження тієї обставини що копія постанови була вручена позивачу суду не представили.
Виходячи із наведеного суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача про поновлення строку на оскарження постанови.
Виходячи із наведеного, приймаючи до уваги, що постанова не відповідає вимогам ст.. 283 КУпАП, зокрема обставини справи у ній викладені без належної перевірки, у ній відсутні обставини, що пом’якшують відповідальність а тому не з’ясована можливість звільнення позивача від адміністративної відповідальності або про передачу матеріалів на розгляд трудового колективу чи громадської організації, у резолютивній частині відсутні відомості щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні цього правопорушення суд приходить до висновку що об’єктивна сторона адміністративного правопорушення викладена суб’єктом владних повноважень не відповідає фактичним обставинам справи і свідчить про відсутність складу правопорушення, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена із порушеннями а тому вона підлягає скасуванню.
Відповідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може, зокрема прийняти постанову про скасування рішення.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те що у діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП а тому постанова підлягає скасуванню а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.. ст.. 6 – 14, п. 2 ч. 1 ст.. 18, ч. 2 ст. 71, ст..159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, районний суд
П О С Т А Н О В И В
Позов ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції УМВС України в Хмельницькій області, інспектора ДПС Відділення Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Теофіпольського району та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про поновлення пропущеного строку оскарження та визнання протиправною і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Поновити пропущений строк оскарження постанови.
Постанову ВХ № 115184 інспектора ДПС Відділення Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Теофіпольського району Управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області від 15 листопада 2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Зобов’язати Відділення Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Теофіпольського району у базу даних про вчинення адміністративних порушень внести відомості про скасування постанови від 15 листопада 2009 року щодо ОСОБА_4.
Постанова може бути оскаржена у Львівський апеляційний адміністративний суд через Теофіпольський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі постанови та подачі протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Головуючий
З оригіналом згідно:
Голова суду ОСОБА_5