Справа № 2-252/2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   01.04.2010 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

   головуючого – судді  Янка Б.Я.;

   при секретарі              Корнуті Т.Б.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового терміну на прийняття спадщини за законом, -

ВСТАНОВИВ:

   Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить надати їй додатковий строк – три місяці на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що встановлений законодавством шестимісячний строк на прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки на час прийняття спадщини у неї хворів чоловік, який потребував постійного догляду, оскільки він інвалід І-ї групи.

   Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить надати додатковий строк на прийняття спадщини.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, давши оцінку доказам по справі, суд дійшов до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.  

   В судовому засіданні встановлено, що мати позивача, після смерті якої вона має намір оформити спадщину, померла 04.02.2006 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СГ № 044081, виданим Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області 06.02.2006 року. Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України.

   З довідки № 991 від 03.04.2008 року виданої Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_3 до дня своєї смерті 04.02.2006 року постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповітів в Підгородецькій сільській раді Сколівського району не складала.

   Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Суд встановив, що до спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини позивач не звернувся у Сколівську державну нотаріальну контору з метою подати відповідну заяву тому, що на час прийняття спадщини вона здійснювала догляд за своїм чоловіком, який являється інвалідом І-ї групи, що підтверджується посвідченням № 297403 від 03.06.2004 року.

   З свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СГ № 433726 вбачається, що 29.11.1980 року ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_6, який був зареєстрований у Підгородецькій сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис № 37.  

   З довідки № 0130395 виданої обласною спеціалізованою серцево-судинною МСЕК у Закарпатській області вбачається, що ОСОБА_5 присвоєно І групу інвалідності.

   З висновку про умови і характер праці від 17.03.2004 року вбачається, що ОСОБА_5 потребує постійної сторонньої допомоги.

      На підставі вказаного вище, суд вважає причину пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті матері поважною.

   Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України суд, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.  

   Керуючись ст. ст. 10, 62, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

   Позов задоволити.

   Надати ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 тривалістю у три місяці.

   Початок встановленого додаткового строку у три місяці рахувати з дня вступу рішення суду у законну силу.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                Б.Я. Янко