Справа  № 2- 27/10

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      17 березня      2010 року    

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі – головуючої по справі – судді Царюк Л.М., при секретарі – Бітюковоій С.В., за участю  позивачки  –  ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представників відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до  ОСОБА_2 та Полігонівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області  про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та  визнання права користування житлом, -

                                             В С Т А Н О В И В:

2 липня 2009 року позивачка  ОСОБА_1І  звернулася до суду з позовом  до відповідачів, де просить визнати свідоцтво про право власності № 44 від 10.10.06р. видане ОСОБА_2 на квартиру № 24, що розташована по вул. Центральній, 30 в с. Полігон, недійсним та визнати за нею право користування вказаною квартирою.    

В судовому засіданні   позивачка  підтримала позовні вимоги в повному обсязі і пояснила, що ОСОБА_2 є її батьком. В період з 1988 по 2003 роки її мати ОСОБА_5 проживала разом з ОСОБА_2 однією сім’єю,   в квартирі АДРЕСА_1. Вона народилася в  1991 році та з моменту народження по теперішній час проживає за вказаною адресою. В грудні 2006 року ОСОБА_2 отримав на своє ім’я свідоцтво про право власності на вказану квартиру, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». До теперішнього часу вона проживає у спірній квартирі але після досягнення шістнадцятирічного віку не може отримати паспорт, так як відповідач не дає згоди на її реєстрацію. У її матері житла свого не має, тому зареєструватися за місцем реєстрації матері вона не може. В зв’язку з чим просить визнати за нею право на користування  жилим приміщенням в   АДРЕСА_2. Крім того вважає, що порушено її право на приватизацію, в зв’язку з чим просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру № 44 від  10.10.06 р., виданого на ім’я  ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2П . в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав та пояснив, що він почав проживати в спірній квартирі з 1989 року на підставі ордеру виданого згідно рішення Полігонівської сільської ради.  З  1988 року по 2003 рік він проживав однією сім’єю  з ОСОБА_5 Позивачка ОСОБА_1І  є його дочкою. В зазначеній квартирі завжди був зареєстрований тільки він один, а тому свідоцтво  про право власності на квартиру отримав  один.  З 2003 по 2004 роки позивачка з матір’ю у квартирі не проживали. Восени 2004 році вони повернулися в спірну квартиру та почали там проживати і  проживають по теперішній час. Він в теперішній час не проживає в даній квартирі, а проживає в м. Миколаєві, так як не може  спільно проживати разом з ними в даній квартирі. З приводу виселення позивачки зі своєї квартири він до суду не звертався.  В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача  в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав  та підтвердив обставини на які посилається відповідач ОСОБА_2

Представник відповідача -  Полігонівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області   в судовому засіданні позовні вимоги  не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, оскільки  свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3  № 44 від  10.10.06 р., видане на ім’я  ОСОБА_2, згідно  чинного законодавства.

Свідки  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 проживав однією родиною з ОСОБА_5 у спірній квартирі. В період 2003-2004 років остання з дочкою у квартирі не проживали, а 2004 році повернулися і по теперішній час проживають у вказаній квартирі .

Згідно  до свідоцтва про народження та рішення Жовтневого районного суду від 24.07.08р. позивачка народилася 28.05.91р. і є дочкою ОСОБА_2П.(а.с.7,14).

Відповідно до довідки Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації та даних технічного паспортуАДРЕСА_4, що розташована по вул. Центральній, 30 в с. Полігон,   належить на праві приватної  власності  ОСОБА_2П.(а.с. 8,40).

Як вбачається з довідок Полігонівської сільської ради та актів про проживання, ОСОБА_5 і ОСОБА_1 проживають з 1988 року в квартирі АДРЕСА_5 але не зареєстровані, у вказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 (а.с.9-11, 52-53).

Згідно до свідоцтва про право власності  на житло № 44 від  10.10.06 р. квартира АДРЕСА_6  належить на праві приватної власності ОСОБА_2, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с. 37).

Відповідно до ордеру № 1 видного на підставі рішення виконкому Полігонівської сільської ради № 61 від 10.08.06р. ОСОБА_2 була  надана квартира АДРЕСА_5. загальною площею 51 кв.м, що складається з двох кімнат (а.с.38). Рішенням Полігонівської сільської ради № 63 від 18.12.89р. дозволено видати ордер дільничному інспектору Сусу І.П. на вищевказану квартиру (а.с.39).

Як вбачається з довідки  Полігонівської загальноосвітньої школи ОСОБА_1 навчалася у вказаному учбовому закладі з 30.08.02р. по 01.12.03р. та з 01.09.04р. по 2007 рік. (а.с.49).

Згідно довідки відділу соціального економічного розвитку мікрорайону Варварівка адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради ОСОБА_5 зареєстрована  в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.50).

Відповідно до повідомлення Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_5 не зареєстровано право власності на нерухоме майно (а.с.51).

Як вбачається з довідки Житолово-комунального підприємства Полігонівської сільської ради в квартирі АДРЕСА_5 зареєстрований  відповідач,  який сплачує за комунальні послуги (а.с.63).

    Аналізуючи досліджені докази, судом встановлено, що рішенням Полігонівської сільської ради № 63 від 18.12.89р. дозволено видати ордер дільничному інспектору Сусу І.П. на  квартиру АДРЕСА_5, при видачі ордеру зазначено, що склад його сім’ї складається з однієї особи. 10 жовтня 2006 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на спірну квартиру згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». З моменту надання спірної квартири і по теперішній час в ній був зареєстрований лише ОСОБА_2 Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 відповідно до рішення суду  від 21 липня 2008 року. Остання з дня народження  до восени  2003 року проживала  у вказаній квартирі, а потім з дозволу відповідача  вселилася знову в 2004 році,  як член сім’ї  ОСОБА_2, де й проживає на теперішній час.  

    В судовому засіданні  не встановлено порушень Закону України «Про приватизацію житлового фонду»  від 19.06.92 р.  при видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3  № 44 від  10.10.06 р., виданого органами місцевого самоврядування, на ім’я  ОСОБА_2. Відповідно до зазначеного закону передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у цій квартирі. Як встановлено в судовому засіданні на час приватизації склад сім’ї ОСОБА_2 складався з  однієї  особи,  а відтак  позовні вимоги  в частині визнання цього свідоцтва недійсним  задоволенню не підлягають.

З 2004 року   позивачка користувалася житловим приміщенням як член родини  наймача цього житлового приміщення, визначеного ч. 2 ст. 64 ЖК України, а в подальшому після приватизації спірного житла відповідачем ОСОБА_2  в жовтні 2006 року  продовжувала проживати в цьому житловому приміщення, а  тому, суд приходе до висновку, що відповідно до вимог ст.. 156 ЖК України  позивачка має право користування  займаним приміщенням.

Доводи ОСОБА_2 про відсутність у позивачки права на користування спірним житлом  суд не приймає до уваги, оскільки припинення сімейних відносин між ним та матір’ю позивачки не позбавляє права  ОСОБА_1 на користування житловим приміщенням.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині визнання   права на користування  жилим приміщенням обґрунтовані та  підлягають задоволенню.    

    Керуючись  ст.ст. 213, 215 ЦПК України, -

                                                 В И Р І Ш И В :

    Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати  за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на користування  жилим приміщенням за адресою:  Миколаївська область Жовтневий район с. Полігон   вулиця Центральна, будинок №  30 ( тридцять) квартира № 24 (двадцять чотири).

    В частині позовних вимог ОСОБА_1   про визнання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3  № 44 від  10.10.06 р., виданого на ім’я  ОСОБА_2,  – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя                                                             Л.М. Царюк