Справа № 2а-1692-10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2010 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді - Шавиріної Л.П.
при секретарі - Подосельник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю позивача та свідка ОСОБА_1 лап О.М. справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора дорожньої патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Слов’янськ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд –
В С Т А Н О В И В :
28 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ОДР ВДАІ ОАТ м. Слов’янськ Донецької області ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, який в судовому засіданні підтримав повністю і суду показав, що 19.09.2009 року о 09 годині 55 хвилин він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїжджав перехрестя вулиць Іскра та ОСОБА_4 в м. Слов’янськ. При цьому в автомобілі крім нього перебувала ОСОБА_1 лав ОСОБА_5 вказаний час на даному перехресті світлофор не працював і тому регулював рух транспорту працівник ДАІ. Дочекавшись коли регулювальник подасть жест про дозвіл руху в потрібному йому напрямку, позивач, рухаючись в колоні автомобілів виконав лівий поворот. Але відповідач зупинив позивача, та склав відносно нього протокол про порушення п.8.8.а Правил дорожнього руху України і одночасно виніс постанову про притягнення його до штрафу в сумі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною і просить її скасувати у зв’язку з тим, що вказаного порушення він не допускав, бо в момент проїзду перехрестя регулювальник стояв до нього лівим боком, а праву руку з жезлом витягнув вперед, тобто дозволив рух у всіх напрямках. ОСОБА_1 того відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження його висновку.
Відповідач інспектора ОДР ВДАІ ОАТ м. Слов’янськ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином, в судове засідання не з’явився.
Свідок ОСОБА_6 дала суду пояснення, аналогічні поясненням позивача про те, що в момент проїзду позивачем перехрестя вулиць Іскра та ОСОБА_4 в м. Слов’янськ і повороті наліво регулювальник стояв до автомобіля позивача лівим боком, а праву руку з жезлом витягнув вперед, тобто дозволив рух у всіх напрямках.
Завданням адміністративного судочинства виходячи зі змісту ст. 2 КАС України є захист права, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, зареєстрованим в МЮУ 29.11.2006 року за № 1243/12117, Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши їх доказами, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію позивачу на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1, яким керував 19.09.2009 року на перехресті вулиць Іскра та ОСОБА_4 в м. Слов’янськ (а.с.4).
Постановою від 19.09.2009 року відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 грн.(а.с.6).
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але судом встановлено, що при винесені постанови про притягнення позивача до відповідальності відповідачем - посадовою особою, було грубо порушено вказані норми законодавства, бо роблячи висновок про наявність вини позивача, відповідач аналізував лише власний протокол, який не підтверджується жодним іншим доказом, в тому числі і поясненнями позивача в даному протоколі. Незважаючи на це відповідач не застосував заходів до зібрання інших доказів – наприклад пояснення свідків, пішоходів, чи інших учасників дорожнього руху.
Більш того, в судовому засіданні як позивач, так і допитаний свідок повністю спростували дані, викладені відповідачем у протоколі серія АН № 096723 від 19.19.2009 року. Інші докази відповідач суду не надав.
При цьому позивач та свідок показали, що позивач скерував свій автомобіль на перехресті ліворуч тільки тоді, коли регулювальник повернувся до нього лівим боком, а праву руку з жезлом витягнув вперед, тобто відповідно до п.п. «б» п.8.8 Правил дозволив рух у потрібному позивачу напрямку.
Відповідно до ст.ст.2,10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року основними завданнями та обов’язками міліції є поруч з іншими :
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів ;
запобігання правопорушенням та їх припинення ;
забезпечення безпеки дорожнього руху.
Але ж в судовому засіданні встановлено, що відповідачем грубо порушено вказану норму права, бо протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення позивача до відповідальності відповідачем складено без достатніх до цього підстав.
Тому суд вважає, що при розгляді справи встановлено наявність порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.
Отже за результатами розгляду справи суд вважає доведеним факт порушення саме відповідачем прав та законних інтересів позивача, якого було необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності бо відсутність доказів свідчить про відсутність провини, що є підставою закриття провадження по справі відповідно до ст. 247 КУпАП.
У зв’язку з цим суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 лап В.І. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,71,86,159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати протиправною постанову ОДР ВДАІ ОАТ м. Слов’янськ Донецької області ОСОБА_3 від 19 вересня 2009 року сері АН № 014504 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та скасувати її, провадження по справі закрити.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя –