Справа № 2а-389/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.М.,
секретаря Черкасової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Новомосковська та Новомосквоського району прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району прапорщика міліції ОСОБА_2, в якому просить скасувати постанову відповідача від 28.10.2009 року про накладення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, посилаючись на те, що 28.10.2009 року о 11.30 годин під час керування автомобілем ВАЗ-21093, державний номер НОМЕР_1 по вул. Сучкова в м.Новомосковську, був зупинений інспектором ДПС ВДАІ. Останній на місці зупинки склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП за порушення правил проїзду перехрестя, а саме за те, що ОСОБА_1 проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, після чого виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн. Однак ОСОБА_1, вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в зазначений час та день він дійсно керував належним йому на праві власності автомобілем на вказаній дільниці дороги, однак вказує, що жовтий сигнал світлофора загорівся тоді, коли він був уже на перехресті і згідно п. 16.8. ПДР закінчив проїзд перехрестя в назначеному напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Між тим, інспектор ДАІ, на місці виніс постанову, нехтуючи його запереченнями, не беручи до уваги свідка, що знаходився в його автомобілі, чи будь-яких інших свідків, і одноособово вирішив, без будь-яких доказів виніс постанову.
Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.2 ст. 122 КУпАП, тому вважає неправомірним дії інспектора ДАІ і просить скасувати винесену постанову.
В судове засідання позивач не з’явився, повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, свій позов підтримав та просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відділу ДАІ в судове засідання не з’явився, надавши суду письмові заперечення, в яких позов не визнав.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом по справі встановлений факт, що 28.10.2009 року інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району прапорщиком міліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП за те, що останній 28.10.2009 року о 11.30 годині, керуючи автомобілем ВАЗ-21093, державний номер НОМЕР_1, по вул. Сучкова в м. Новомосковську проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, чим допустив порушення ПДР України (а.с. 3).
Того ж дня інспектором ДАІ винесено постанову АЕ 523942, згідно якої за вчинене правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 450 грн (а.с. 4).
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а ч.2 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем суду не надано ніяких доказів проти заявленого ОСОБА_1 позову, як і не надано жодного доказу, який би свідчив, про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує, що при винесенні постанови про накладення стягнення, посадовою особою, дійсно не були враховані вимоги ст. 33 КУпАП, і таким чином, порушені загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, -
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Новомосковська та Новомосковського району ОСОБА_2 від 28.10.2009 року серії АЕ № 523942 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя О.В. Сорока.