Справа № 2-1154/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:              

головуючого судді           Кучми В.В.

при секретарі               Гаман Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

            Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, посилаючись на те, що з 07.08.2002 року перебуває з ним у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сумісну дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між сторонами припинено з причини відсутності взаємопорозуміння і ведення спільного домашнього господарства .  Шлюбні відносини з відповідачем припинено з травня 2007 року. Позивачка вважає, що сім’ю зберегти неможливо, просить шлюб розірвати.

    До початку судового засідання позивачка надала письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути без її участі, на позовних вимогах наполягає.

    Відповідач, який є належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, також надав заяву про розгляд справи без його участі, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчив письмові пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

 Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07.08.2002 року міським відділом запису актів громадянського стану м. Сніжне Донецької області, актовий запис №153.

             Шлюбні відносини між подружжям є фактично припинені з травня 2007 року, з цього часу сторони не ведуть спільне домашнє господарство, проживають окремими родинами. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, остаточно вважає, що їх подальше спільне проживання та збереження сім’ї неможливе, до цього часу у період припинення сумісного проживання примирення і збереження сім’ї стало неможливим. Відповідач визнає вимоги, підтверджує обгрунтуючи обставини розірвання шлюбу, на які посилається позивачка, не заперечує проти розірвання шлюбу. Спору про розподіл майна між сторонами не існує.

                Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Судом встановлено саме такі обставини, а тому необхідно позов задовольнити.            

    Сплату держмита на користь держави у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян при реєстрації розірвання шлюбу в органі РАЦСу  покласти на відповідача.

             Керуючись ст. ст. 11, 60, 174, 208, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований 07.08.2002 року міським відділом запису актів громадянського стану м. Сніжне Донецької області, актовий запис №153.  

             Стягнути при реєстрації розірвання шлюбу в органі РАЦСу держмито на користь держави у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з відповідача, тобто з ОСОБА_2 17,00 гривен.  

              Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Головуючий: