Справа № 428/8960/17

Провадження № 2-к/428/4/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       03 квітня 2020 року                                                        м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                                        Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання                Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області клопотання мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду,

ВСТАНОВИВ:

Мировий суддя судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації від 20.04.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на його утримання аліментів у розмірі 10022 рублів 00 копійок, що відповідає 1 прожитковому мінімуму для працездатного населення у Ростовській області, починаючи з 15.12.2016 року по 01.01.2018 року.

З поданого клопотання вбачається, що 20.04.2017 мировим суддею судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, Україна, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що працює в Представництві Норвезької ради у справах біженців в Україні на посаді асистента, на користь ОСОБА_2 на його утримання аліменти в розмірі 10022 рублів 00 копійок, що відповідає 1 прожитковому мінімуму для працездатного населення у Ростовській області, починаючи з 15.12.2016 року по 01.01.2018 року.

Сума аліментів, що стягується підлягає індексації пропорційно зростанню розміру прожиткового мінімуму для працездатного населення, встановленого у відповідному суб`єкті Російської Федерації за місцем проживання ОСОБА_2 .

До теперішнього часу зазначене рішення не виконувалося.

На підставі викладеного у клопотанні ставиться питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації від 20.04.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на його утримання аліментів у розмірі 10022 рублів 00 копійок, що відповідає 1 прожитковому мінімуму для працездатного населення у Ростовській області, починаючи з 15.12.2016 року по 01.01.2018 року.

Представник Головного територіального управління юстиції в Луганській області в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області РФ в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 467 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно з рішенням мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації від 20.04.2017 року стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на його утримання аліменти у розмірі 10022 рублів 00 копійок, що відповідає 1 прожитковому мінімуму для працездатного населення у Ростовській області, починаючи з 15.12.2016 року по 01.01.2018 року.

Вказане рішення набрало законної сили 26.05.2017.

Згідно з довідкою мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області, рішення від 20.04.2017 про стягнення аліментів на утримання колишнього чоловіка у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не виконувалось на території Російської Федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Україна та Російська Федерація є учасниками Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 22.01.1993 року, яка ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10.11.1994 року № 240/94-ВР.

Відповідно до статті 51 Конвенції кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін, зокрема, рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 54 Конвенції клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання. Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання. Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що умови, передбачені Конвенцією «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року, дотримані, а клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим ст. 53 Конвенції та ст. 466 ЦПК України.

При цьому, суд враховує, що рішення мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації від 20.04.2017 року набрало законної сили та на теперішній час не виконано, а боржник не була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі.

За таких обставин, враховуючи, що підстави для відмови у задоволенні клопотання, передбачені ст. 468 ЦПК України, відсутні, суд вважає, що клопотання мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Згідно з офіційним курсом Національного банку України на 03 квітня 2020 року російський рубль по відношенню до української гривні становить 0,3508 грн. за 1 рубль, у зв`язку з чим сума, яка підлягає стягненню, становить 3 515 грн. 72 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 258-260, 462, 467-469 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення мирового судді судової ділянки № 2 Каменського судового району Ростовської області Російської Федерації від 20.04.2017 року в частині стягнення щомісячно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, Україна, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що працює в Представництві Норвезької ради у справах біженців в Україні на посаді асистента, на користь ОСОБА_2 на його утримання аліментів у розмірі 10022 рублів 00 копійок, що відповідає 1 прожитковому мінімуму для працездатного населення у Ростовській області, починаючи з 15.12.2016 року по 01.01.2018 року, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 03 квітня 2020 року в гривневому еквіваленті становить 3 515 (три тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн. 72 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

       Суддя                                                                        І. С. Посохов