Справа № 2-204/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 березня 2010 року Бериславський районний суд Херсонської області

    в складі:    головуючого судді       Радченко С.В.

               при секретарі                Глушковій Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Одрадокам”янської сільської ради Бериславського району про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 01.08.2006 року їй належить на праві власності будинок № 36 по вул. Херсонська в с. Одрадокам’янка Бериславського району Херсонської області. Згідно довідки відповідача для обслуговування даного будинку виділена в користування земельна ділянка площею 0,08 га. По сусідству з нею проживав ОСОБА_3 (будинок № 33 по вул. Шевченка в с. Одрадокам’янка Бериславського району Херсонської області), якому згідно довідки сільської ради виділена в користування для обслуговування даного будинку земельна ділянка площею 0,04 га.

23.04.2007 року комісією виконавчого комітету Одрадокам’янської сільської ради після  виходу на місце було складено акт про те, що після виміру геодезистами з метою оформлення приватизації земельних ділянок, було встановлено, що фактична площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивачки становить 0,0635 га (замість виділеної площі 0,08 га), а фактична площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_3 становить 0,052 га (замість виділеної площі 0,04 га).

Незважаючи на її протести, на підставі акту комісії рішенням виконавчого комітету Одрадокам’янської сільської ради  від 23.04.2007 року за № 139 установлено межі земельних ділянок позивачки та третьої особи по фактичним межам, тобто за позивачкою закріплено 0,0635 га,  а за третьою особою 0,052 га. Рішення виконавчого комітету було затверджене на 12 сесії сільської ради від 23.05.2007 року за №135.

У зв’язку з порушенням її права на користування виділеною для обслуговування будинку та присадибною земельною ділянкою, просила суд визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області № 139 від 23.04.2007 року, рішення 12 сесії ОСОБА_4 сільської ради №135 від 23.05.2007 року, стягнути з сільської ради 3000 гривень в якості компенсації спричиненої їй моральної шкоди неправомірними діями відповідача, яка полягає у порушенні нормального способу її життя, хвилювання та нервових стресах, витрачанні часу для вирішення питання в суді, неможливості приватизувати закріплену за нею земельну ділянку. Також просила зобов”язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом визначення границь землекористування і відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення її прав.

У судовому засіданні позивачка підтримала вимоги, викладені у позовних заявах, наполягала на їх задоволенні з підстав, зазначених у позовах.

ОСОБА_5ОСОБА_4 сільської ради ОСОБА_6 А у судовому засіданні позови не визнав, вважаючи позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення такими, що прийняті відповідачем в межах наданих йому повноважень та у відповідності до чинного законодавства України, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позови не визнала, вважаючи позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення сільської ради такими, що прийняті відповідачем в межах наданих йому повноважень та у відповідності до чинного законодавства України, оскільки позивачка придбала будинок лише в минулому році, а вона проживає у своєму будинку вже більше 30 років і за цей час площа земельної ділянки чи її межа не змінювалися, а тому сільська рада прийняла правомірне рішення про встановлення меж суміжних земельних ділянок по фактичним межам, просила суд відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково,  з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 01.08.2006 року позивачка є власницею житлового будинку № 36 по вул. Херсонській, що в селі Одрадокам’янка Бериславського району Херсонської області (т.1 а.с.9).

Згідно довідки Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області позивачці виділено у користування присадибну земельну ділянку площею 0,08 га, що підтверджено також у судовому засіданні землевпорядником сільської ради (т.1 а.с. 7).

У відповідності до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 15.05.1986 року померлий ОСОБА_3, з яким ОСОБА_2 знаходилася у зареєстрованому шлюбі є власником житлового будинку № 33 по вул. Шевченко, що в селі Одрадокам’янка Бериславського району Херсонської області (т.1 а.с.22).

Згідно довідки Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області ОСОБА_3 виділено у користування присадибну земельну ділянку площею 0,04 га, що підтверджено також у судовому засіданні землевпорядником сільської ради (т.1 а.с. 8).

Дані присадибні ділянки, виділені у користування позивачці та відповідачці, є суміжними земельними ділянками, не приватизовані (не перебувають у приватній власності) і згідно п. 12 Перехідних положень ЗК України розпорядження даними земельними ділянками здійснює сільська рада.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України передача земельних ділянок комунальної власності у власність чи надання їх у користування громадянам належить до компетенції сільських, селищних, міських рад.

Згідно п. 34 ч. 1. ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до п. 1 абзацу «а» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка та внесення на розгляд ради пропозицій щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

У відповідності до ч. 3 ст.158 Земельного Кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

23.04.2007 року комісією виконавчого комітету Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області після  виходу на місце було складено акт про те, що після виміру геодезистами з метою оформлення приватизації земельних ділянок, було встановлено, що фактична площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивачки становить 0,0635 га (замість виділеної площі 0,08 га), а фактична площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_3 становить 0,052 га (замість виділеної площі 0,04 га) (т.2 а. с.15).

При цьому, відповідачем не надано до суду належним чином оформлених геодезичних вимірів земельних ділянок позивачки та третьої особи та компетенції геодезистів щодо провадження геодезичної діяльності.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №64 від 18.12.2007 року вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_3 вийшла за надані йому межі на 0,0075га та зайняла земельну ділянку ОСОБА_1, яка фактично користується земельною ділянкою площею 0,0702га, що на 0,0098га менше потрібного. Також експерт пропонує варіант усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивачкою, який береться судом за основу (пункт третій висновку та додаток 2 до експертизи) (т.1 а.с.35-47).

На підставі акту комісії рішенням виконавчого комітету Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 23.04.2007 року за № 139 установлено межі земельних ділянок позивачки та третьої особи по фактичним межам, тобто за позивачкою закріплено 0,0635 га,  а за третьою особою 0,052 га (т.1 а. с.16).

23.05.2007 року аналогічне за змістом рішення за № 135 прийняла сесія Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області (т.2 а. с.17).

Пунктом 3 оскаржуваних рішень передбачено, що при невиконанні вищевказаного рішення, позивачці та третій особі рекомендовано звернутися до суду.

Згідно п. 7 Перехідних положень ЗК України громадяни та юридичні особи,  що одержали у  власність,  у тимчасове  користування,  в тому числі на умовах оренди,  земельні ділянки  у   розмірах,   що   були   передбачені   раніше   діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У відповідності до ч. 2 ст. 377 ЦК України якщо  житловий  будинок,  будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною  ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Тобто, при придбанні позивачкою житлового будинку, до неї перейшло право користування  тією частиною земельної ділянки, на якій він розміщений, та частиною  ділянки, яка необхідна для  обслуговування будинку, а саме право користування земельною ділянкою, виділеною для зазначений цілей попередньому власнику будинку (відчужувану) – ОСОБА_7 у розмірі 0,08 га. згідно даних погосподарської книги № 3 Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області.  

Статтею 143 ЗК України передбачено виключні підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється виключно у судовому порядку.

Незважаючи на те, що до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено вирішення земельних спорів виключно щодо меж земельних ділянок, відповідач, у супереч ч. 3 ст. 158, ст. 143 ЗК України прийняв рішення про примусове припинення права користування частиною присадибної земельної ділянки, виділеної позивачці, у позасудовому порядку, порушивши права позивачки на користування земельною ділянкою, що тягне за собою скасування оскаржуваних рішень відповідача.

Також, згідно вимог ч.2 ст.152 ЗКУ, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов”язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Суд вважає, що поновлення прав володіння позивачкою належною їй земельної ділянкою повинно бути здійснено шляхом зобов”язання власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2П усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою способом, визначеним у пункті третьому висновку судової будівельно-технічної експертизи (т.1 а.с.38).

Судом не приймаються до уваги посилання представника сільської ради на статтю 119 Земельного Кодексу України, тобто на набувальну давність, за якою ОСОБА_2 набула право власності на землю, оскільки набувальна давність в даному випадку може застосовуватись не раніше 2017 року, починаючи з року, коли чинний Земельний Кодекс вступив у законну силу.

Вимога позивачки про стягнення з відповідача 3000 гривень в якості компенсації спричиненої їй відповідачем моральної шкоди, шляхом прийняття неправомірних рішень, задоволенню не підлягає, оскільки позивачка не довела факту спричинення їй моральної шкоди, причинно-наслідкового зв’язку між спричиненою їй моральною шкодою та винними протиправними діяннями відповідача, не обґрунтувала її розмір.

Підлягають стягненню на користь позивачки із сільської ради витрати по оплаті судового збору у розмірі 3,50грн. (т.2 а.с.2), та витрати по оплаті висновку експерта у сумі 1200грн. (т.1 а.с. 53). З відповідачки ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1Є витрати по оплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи в сумі 16 грн. (т.1 а.с.2-3).

Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Одрадокам”янської сільської ради Бериславського району про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про визнання незаконними рішень органу місцевого самоврядування задовольнити частково.

    Скасувати рішення виконавчого комітету Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 23 квітня 2007 року за № 139.

    Скасувати рішення 12 сесії п’ятого скликання Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 23 травня 2007 року за № 135.

    Стягнути з Одрадокам’янської сільської ради Бериславського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 1200грн. на проведення експертизи, 3 гривні 50 копійок судового збору, а всього 1203грн. 50коп.

    Зобов”язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 шляхом встановлення межі суміжного землекористування наступним чином:

-   від наявної відмітки лівого заднього кута межі земельної ділянки ОСОБА_2 відступити вниз в бік фасаду ділянки на 6,40м.;

-   від той же відмітки лівого заднього кута відступити в праву сторону 4,95м, потім зробити поворот в сторону земельної ділянки ОСОБА_2 на 2,95м. Від отримавшоїся відмітки відступити на 3,46м в сторону фасуду цієї земельної ділянки;

-   від наявної відмітки правого заднього кута межі відсупити вниз в сторону фасаду на 3,48м.

Відмітки, що таким чином отримались необхідно сполучити однією лінією, яка буде межою земельних ділянок, наданих в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (додаток 2 до висновку експерта, що є невід”ємною частиною цього рішення).

Зобов”язати ОСОБА_2 перенести сараї (літери Б та В) за новостворену межу в сторону своєї земельної ділянки.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16грн. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

    На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бериславський районний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                     С.В. Радченко