Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 523/863/18

провадження № 61-17932св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам», другий Суворовський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги акціонерного товариства «УкрСиббанк» та державного підприємства «Сетам» на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В., від 22 серпня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання електронних торгів недійсними.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 22 січня 2018 року на її адресу від ДП «Сетам» поштою надійшов протокол № 300165 від 29 листопада 2017 року проведення електронних торгів, відповідно до якого належне їй нежитлове приміщення перукарні, загальною площею 141, 1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , було реалізовано на електронних торгах у електронній системі «Сетам» переможцю торгів ОСОБА_2 за 1 273 484, 80 грн. Позивач вважала, що зазначені прилюдні торги проведені з грубим порушенням законодавства та є недійсними, оскільки були проведенні у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, у порушення вимог частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», вона взагалі не була повідомлена державним виконавцем про результати визначення вартості чи оцінки належного їй майна, яке було 29 листопада 2017 року реалізовано на електронних торгах. У порушення частини п`ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку», пункту 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року, вона не одержувала жодного письмового повідомлення від ДП «Сетам» ані про день та час проведення електронних торгів щодо належного їй майна, ані про початкову ціну продажу майна, тому була протиправно позбавлена організатором торгів як свого майна, так і права приймати в них участь і особисто викупити своє майно.

Із урахуванням зазначеного, позивач просила визнати недійсними проведені 29 листопада 2017 року ДП «Сетам» електронні торги з примусової реалізації належного їй нежитлового приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 300165 від 29 листопада 2017 року.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позов до ОСОБА_1 про виселення та вселення.

Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивував тим, що він є законним власником майна - перукарні загальною площею 141,1 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 738380751101, яке придбано ним за 1 273 484, 80 грн на електронних торгах, проведених 29 листопада 2017 року ДП «Сетам».

Арештоване нерухоме майно було реалізовано у виконавчому провадженні ВП 47242009 у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про стягнення заборгованості за кредитом із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 65 937, 16 дол. США та 39 682, 22 грн, згідно виконавчого листа 17044/13 від 31 березня 2014 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси. Зазначені обставини підтверджуються актом державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21 грудня 2017 року, свідоцтвом від 09 січня 2018 року про право власності. ОСОБА_2 зазначив, що він позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки колишній власник ОСОБА_1 перешкоджає цьому, відмовляється звільнити приміщення. Під час спроби власника 10 лютого 2018 року увійти в своє приміщення ОСОБА_1 створювала перешкоди, про що зроблена відповідна заява до Суворовського відділу поліції, що підтверджується талоном-повідомленням № 005531 .

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 вважав, що поведінка ОСОБА_1 порушує його законні права та інтереси, як власника нежитлового приміщення, у зв`язку з чим просив виселити ОСОБА_1 у примусовому порядку з нежитлового приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , а також вселити його до спірного приміщення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси, у складі судді

Кисельова В. К., від 22 червня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у користуванні власністю - нежитловим приміщенням перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, по АДРЕСА_1 , а саме виселено ОСОБА_1 із вказаного приміщення. Вселено ОСОБА_2 до нежитлового приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, по АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щооцінка, повторні електронні торги та реалізація спірного нерухомого майна були здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, і жодних порушень, які б давали підстави для визнання цих торгів недійсними, матеріали справи не містять.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що після проведення ДП «Сетам» електронних торгів 29 листопада 2017 року (протокол № 300165 від 29 листопада 2017 року, акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 21 грудня 2017 року), а також видачі свідоцтва про право власності на перукарню, загальною площею 141,1 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 738380751101, що придбано на електронних торгах за 1 273 484, 80 грн, ОСОБА_2 став власником цього спірного нежилого приміщення. З цих підстав виселення ОСОБА_1 із нього і вселення ОСОБА_2 є способом захисту прав власності позивача за зустрічним позовом власника цього нерухомого майна.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2019 рокуапеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними електронні торги від 29 листопада 2017 року, в результаті яких було реалізовано належне ОСОБА_1 нежитлове приміщення перукарні, загальною площею 141, 1 кв. м, по АДРЕСА_1 , у електронній системі «СЕТАМ» переможцю торгів ОСОБА_2 за 1 273 484, 80 грн (протокол від 29 листопада 2017 року

№ 300165). У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач взагалі була повідомлена державним виконавцем про результати визначення вартості чи оцінки належного їй майна, яке було 29 листопада 2017 року реалізовано на електронних торгах, чим були порушені вимоги частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». У порушення частини п`ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку», пункту 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року, позивач не одержувала жодного письмового повідомлення від ДП «Сетам» ані про день та час проведення електронних торгів щодо належного їй майна, ані про початкову ціну продажу майна, тому була протиправно позбавлена організатором торгів права приймати в них участь і особисто викупити своє майно.

Оцінка спірного нежитлового приміщення має різницю більше ніж в два рази, а тому його реалізація впливає не лише на права і обов`язки іпотекодавця, яким є ОСОБА_1 , а і іншого іпотекодавця - ОСОБА_3

ОСОБА_2 не може бути визнаний покупцем нежитлового приміщення перукарні, а тому не може ставити питання про захист свого неіснуючого права, шляхом виселення із цього приміщення його законного власника - ОСОБА_1

ОСОБА_3 не була залучена до реалізації спірного нерухомого іпотечного майна, а також до участі у цій справі, чим порушені її права не лише на захист своїх інтересів в ході виконавчого провадження, а і в ході судового провадження у цій справі.

Таким чином, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були позбавлені можливості прийняти участь в здійсненні оцінки спірного нерухомого майна, а також прийняти участь в первісних і повторних електронних торгах, згідно яких право власності на нежиле приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло первісному відповідачу ОСОБА_2 .

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державний виконавець не мала повноважень на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційних скаргах АТ «УкрСиббанк» та ДП «Сетам» просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ «УкрСиббанк» мотивована тим, що процедура реалізації заставного майна боржника була проведена у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 02 червня 2016 року, а тому підстави для задоволення первісних позовних вимог відсутні. Місцевим судом правильно встановлено обставини справи, застосовано норми матеріального права та вирішено спір по суті заявлених позовних вимог. Згідно матеріалів виконавчого провадження всі документи виконавчого провадження направлялися державним виконавцем на адресу реєстрації ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 , як сторона виконавчого провадження, була ознайомлена з наявністю виконавчого провадження, а також про існування постанови про опис і арешт майна від 17 травня 2017 року, мала можливість у будь-який час ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження. Судами не встановлено порушення порядку проведення електронних торгів щодо реалізації арештованого майна. Окрім того суди безпідставно не застосували положення Закону України «Про іпотеку» й дійшли помилкового висновку про можливість реалізації предмета іпотеки на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості без дотримання вимог вказаного Закону, крім того, всупереч статті 16 ЦК України не встановили, які права та інтереси позивача порушені відповідною процедурою реалізації арештованого майна.

Касаційна скарга ДП «Сетам» мотивована тим, що встановлення іншої вартості спірного нежитлового приміщення перукарні відповідно до звіту про оцінку майна, виконаного ТОВ «Восток-оценка», не доводить порушення прав позивача, оскільки ціна майна, що виставляється на торги з метою примусового продажу, є відмінною від ринкової вартості та залежить від попиту (пропозиції) учасників торгів. Визначення вартості майна не входить до предмету доказування, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження.

Для визнання електронних торгів недійсними, як правочину, у розумінні статей 203, 215 ЦК України необхідно встановити порушення саме порядку реалізації арештованого майна. Натомість дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. ДП «Сетам» наполягає на тому, що ним було здійснено усі необхідні, передбачені законодавством дії з повідомлення позивача про дату, час торгів та початкову ціну лоту.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 01 листопада, 03 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ДП «Сетам», другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПАТ «УкрСиббанк», про визнання прилюдних торгів недійсними, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення та вселення, за касаційними скаргами АТ «Укрсиббанк» та ДП «Сетам» на постанову Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2019 року призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданих відзивах на касаційні скарги ОСОБА_1 посилається на те, що наведені доводи касаційних скарг не спростовують обставин, наведених апеляційним судом при вирішенні цієї справи. Матеріли справи взагалі не містять доказів того, що ОСОБА_1 була повідомлена державним виконавцем про результати визначення вартості чи оцінки належного їй майна. Доводи про те, що оцінка належного їй нежитлового приміщення не відповідає ринковій вартості, є обґрунтованими, оскільки оцінка приміщення має різницю більше ніж в два рази. Акт про проведення електронних торгів від 21 грудня 2017 року фактично складений неповноваженою особою, а тому є нікчемним і не тягне жодних юридичних наслідків.

У поданому відзиві на касаційні скарги ОСОБА_3 посилається на те, що доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення апеляційного суду, оскільки містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. Апеляційним судом встановлено, що незалежну оцінку нерухомого майна здійснено суб`єктом оціночної діяльності, який не мав права здійснювати таку оцінку. Окрім того, державний виконавець не мала жодних повноважень за виконавчими провадженнями. Доводи касаційних скарг не спростовують правильного по суті судового рішення апеляційного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У відповідності до договорів про надання споживчих кредитів № 11085341000 від 29 листопада 2006 року і № 11352439000 від 29 травня 2008 року, ОСОБА_3 (колишнє прізвище « ОСОБА_3 ») виступила поручителем боржника ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідно до тристороннього договору іпотеки від 29 травня 2008 року ОСОБА_1 передала в іпотеку банку в рахунок виконання кредитних зобов`язань по договору кредиту № 11085341000 від 29 листопада 2006 року трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 - квартиру АДРЕСА_4 .

Відповідно до тристороннього договору іпотеки від 29 листопада 2006 року ОСОБА_1 передала в іпотеку банку в рахунок виконання нею кредитних зобов`язань по вищевказаному споживчому кредиту № 11352439000 від 29 травня 2008 року нежиле приміщення перукарні, загальною площею 141, 1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (спірне майно), а ОСОБА_3 - трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 .

В подальшому рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було стягнуто в солідарному порядку кредитну заборгованість на користь ПАТ «УкрСибанк» в сумі 46 842, 00 доларів США та судові витрати у справі у сумі 1 720, 50 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2014 року з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було стягнуто у солідарному порядку кредитну заборгованість на користь ПАТ «УкрСибанк» у сумі 65 937, 16 доларів США та 39 682, 22 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 є солідарним боржником як іпотекодавець перед ПАТ «УкрСиббанк», нарівні з ОСОБА_1

21 квітня 2015 року державним виконавцем другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47242009 щодо виконання виконавчого листа № 523/17044/13 від 31 березня 2014 року, виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» грошової суми у розмірі 60 759, 10 доларів США, заборгованості по процентам 5 178, 06 доларів США, пені за прострочення сплати по кредиту у розмірі 31 903, 65 грн, пені за прострочення сплати процентів у розмірі 4 337, 57 грн, судовий збір у розмірі 3 441, 00 грн.

Вищевказана постанова була направлена сторонам до відома та виконання, боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання вимог частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак боржником рішення добровільно не було виконано, а тому державним виконавцем проводились дії щодо встановлення належності відповідачу майна та доходів з метою примусового виконання рішення суду.

17 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою було описано та арештовано у присутності боржника ОСОБА_1 нежитлове приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В постанові державним виконавцем роз`яснено сторонам виконавчого провадження про можливість у десятиденний строк з дня винесення постанови досягнути згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.

Однак сторони виконавчого провадження не повідомили державного виконавця про досягнення згоди щодо визначення вартості майна.

23 травня 2017 року до Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області надійшла заява від представника ПАТ «УкрСиббанк» про призначення експертизи щодо визначення вартості перукарні за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , при цьому пропонувалось визначити експерта - суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Сейв Компані».

Враховуючи, що сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, оскільки спільних заяв до державного виконавця не надходило, 29 травня 2017 року державним виконавцем Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Свідерською М. Г. було прийнята постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. Даною постановою було призначено ТОВ «Сейв Компані», яке мало сертифікат від 27 лютого 2017 року за 134/17, виданий ФДМУ, щодо визначення вартості перукарні за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію постанови від 29 травня 2017 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні була направлена учасникам виконавчого провадження.

15 червня 2017 року ТОВ «Сейв Компані» підгодовувало звіт про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки нерухомого майна - нежитлового приміщення перукарні, площею 141,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно даного звіту ринкова вартість об`єкту оцінки нежитлового приміщення перукарні, площею 141,1 кв. м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , становила 1 591 856, 00 грн.

Листом № 26016 від 06 липня 2017 року державний виконавець Свідерська М. Г. надіслала сторонами виконавчого провадження копію витягу з оціночного акту про визначення вартості нежитлового приміщення перукарні, площею 141,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 . В листі державний виконавець також роз`яснювала, що сторони мають можливість ознайомитись з результатами оцінки майна, а також про право його оскарження. З вищевказаним листом був особисто ознайомлений представник ПАТ «Укрсиббанк» 06 липня 2017 року.

14 вересня 2017 року Одеською філією ДП «Сетам» було прийнята до роботи заявка начальника Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області на реалізацію майна.

ДП «Сетам» листом від 19 вересня 2017 року № 9319/18-18-14 повідомляв другий Суворовський відділ ДВС ГТУЮ в Одеській області, ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_9 про проведення електронних торгів щодо реалізації предмету іпотеки - нежитлового приміщення перукарні загальною площею 141,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , які повинні були відбутись 17 жовтня 2017 року о 10:00.

Листом від 17 жовтня 2017 року за № 1924 ДП «Сетам» повідомляло учасників виконавчого провадження, що торги 17 жовтня 2017 року не відбулись.

ДП «Сетам» листом від 06 листопада 2017 року №10878/18-18-17 повідомляло другий Суворовський відділ ДВС ГТУЮ в Одеській області, ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_9 про проведення електронних торгів щодо реалізації предмету іпотеки - нежитлового приміщення перукарні загальною площею 141,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , які повинні були відбутись 29 листопада 2017 року о 09:00.

Окрім того, ДП «Сетам» було у засобах масової інформації розміщено повідомлення про проведення електронних торгів щодо реалізації предмету іпотеки - нежитлового приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 01 грудня 2017 року за № 13982/18-14-17 ДП «Сетам» направило державному виконавцю другого Суворовського відділу ДВС протокол № 300165 про проведення електронних торгів по лоту № 246531.

Відповідно до протоколу № 300165 про проведення електронних торгів по лоту № 246531 переможцем визнаний учасник № 4 ОСОБА_2 , який придбав предмет іпотеки - нежитлове приміщення перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , запропонувавши суму у розмірі 1 273 484, 80 грн.

21 грудня 2017 року державним виконавцем другого Суворовського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Свідерською М. Г. був складений акт державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, згідно якого власником нежитлового приміщення перукарні загальною площею 141,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний ОСОБА_2 .

Копія вищевказаного акту від 21 грудня 2017 року була направлена учасникам виконавчого провадження листом державного виконавця від 21 грудня 2017 року № 13996.

09 січня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кобилковою Т. С. було видано свідоцтво, відповідно до якого ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з перукарні, загальною площею 141,1 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності за ОСОБА_2 на перукарню, загальною площею 141,1 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до звіту про оцінку вищевказаного майна, здійсненого станом на 22 березня 2018 року ТОВ «Восток-Оценка», ринкова вартість вказаного нежитлового приміщення склала 3 711 941, 00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною п`ятою статті 57 Закону № 1404-VIII виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

У відповідності до статті 19 Закону № 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша

статті 61 Закону № 1404-VIII).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства

(стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5(далі - Порядок) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Пунктом 4 Розділу Х Порядку передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).

Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення первісних позовних вимог і відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, апеляційний суд не встановив порушення прав і законних інтересів боржника у виконавчому провадженні.

Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 1404-VIII, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року, справа № 367/6231/16-ц, провадження № 14-529цс19).

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.

Судом першої інстанції надано правильну оцінку обставинам справи, встановлено, що ОСОБА_9 була обізнана про наявність рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2014 року про стягнення з неї і ОСОБА_3 у солідарному порядку кредитної заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк» у сумі 65 937, 16 доларів США та 39 682, 22 грн, а також про наявність з квітня 2015 року у Суворовському відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового рішення. При цьому на протязі червня-листопада 2017 року на адресу ОСОБА_9 державним виконавцем й організатором торгів направлялись відповідні повідомлення про проведення виконавчих дій та здійснення процедури електронних торгів. Окрім того, ДП «Сетам» 09 листопада 2017 року у засобах масової інформації повідомлено про проведення електронних торгів щодо реалізації предмету нерухомого майна.

Встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про намір ОСОБА_9 уникнути виконання судового рішення, ухваленого у 2014 році, яке виконувалось у примусовому порядку з 2015 року у виконавчому провадженні, в межах якого здійснений продаж майна. Встановлені судом першої інстанції обставини не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_9 внаслідок проведення прилюдних торгів. Отже, наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними ОСОБА_9 не доведено.

При цьому ОСОБА_3 позовні вимоги у цій справі не заявляла, а також суд не вирішував позовні вимоги щодо неї.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив обставини справи та правильно вирішив спір.

За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги акціонерного товариства «УкрСиббанк» та державного підприємства «Сетам» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду Одеської області

від 22 серпня 2019 року скасувати.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2018 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Укрсиббанк» 2 816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн у рахунок відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь державного підприємства «Сетам» 2 816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн у рахунок відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович