Справа № 2-1224/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:        

головуючої судді Сороки О.В.,

                      секретаря Черкасової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Новомосковська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-      

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачкою знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 20.02.1982 року, від якого мають двох повнолітніх дітей. Шлюбні відносини з відповідачем фактично припинили з літа 2009 року, оскільки між ними відсутнє взаєморозуміння, а, навпаки втрачено почуття любові та поваги один до одного. Спільне господарство на даний час подружжям не ведеться, спорів щодо розділу майна не існує. ОСОБА_1 вважає, що примирення між подружжям вже не можливе, тому звернувся з зазначеним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, пояснивши, що сімейні відносини між ними припинилися, позивач зареєстрований з відповідачкою за однією адресою, однак фактично проживає за іншою адресою, спільного господарства між ними не ведеться, позивач  переконаний, що подальше життя і збереження шлюбу неможливе.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що між ними в період шлюбу дійсно виникали непорозуміння, попросила суд надати строк для примирення, однак після наданого строку відповідач в судове засідання не з’явилася, причина неявки суду не відома, тому справа розглянута у її відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 20.02.1982 року (а.с.6).

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини з травня 2009 року, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не поновлювали.

Суд, відповідно до ст.111 СК України приймав міри щодо примирення подружжя, однак примирення не відбулося, позивач наполягав на розірванні шлюбу, вважаючи, що збереження шлюбу не можливе,  а тому суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 60, 213, 215, ЦПК України, 110, 111, 112 СК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в:

Зареєстрований шлюб 20 лютого 1982 року Новомосковським міським РАГСом, актовий запис № 71, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Анатоліївною - розірвати.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу, стягнути з ОСОБА_1 державне мито на користь держави у розмірі 17 грн., звільнивши ОСОБА_2 від сплати державного мита.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: заява на апеляційне оскарження надається протягом 10 днів до Новомосковського міськрайонного суду, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після надання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                         О.В. Сорока.