Справа №2а-125

                                                                                                                                       2010р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

    2 березня 2010 року      Дружківський міський суд       Донецької області   у складі:         головуючого –       судді                                           Лебеженко В.О.  

    при секретарі                                                           Слободкіній Т.І.

    за участю позивача                         ОСОБА_1

    представника відповідача                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих сум допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, -

В С Т А Н О В И В :  

26 січня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (далі  Дружківське УПСЗН) в якому зазначила, що 4 січня 2005 року вона народила дитину -  ОСОБА_3. Відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” їй передбачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідачем зазначена допомога нараховувалась в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством. Від проведення перерахунку відповідач відмовився, посилаючись не на закони, а на підзаконні нормативно-правові акти. Вважає такі дії відповідача незаконними. Просить суд поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2007 рік, оскільки вона перебуває у декретній відпустці по догляду за двійнею, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги на дитину віком до трьох років передбаченою ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року незаконними та стягнути з відповідача недоплачену   суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 1896 грн. 42 коп., а також судові витрати у сумі 22 грн. 36 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що раніше не зверталася до суду оскільки дитина часто хворіє, перебуває на обліку в дитячій консультації, тому вона була позбавлена можливості вчасно звернутися до суду. Просить суд поновити їй строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2007 рік,  визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги на дитину віком до трьох років передбаченою ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року незаконними та стягнути з відповідача недоплачену   суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 1896 грн. 42 коп., а також судові витрати у сумі 22 грн. 36 коп.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачу виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, проводяться УПСЗН м. Дружківки відповідно до п.22 Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” № 1751 від 27.12.2001 року (з подальшими змінами та доповненнями), яким передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 грн. Просить суд в задоволенні позову відмовити. Більш того позивач пропустив строк для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів і  не надав доказів про поважність причин пропуску, що є підставою для відмови в задоволенню позову відповідно до ст.100 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження Серія 1-НО № 103277 від 10 лютого 2007 року  позивач ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).  

Згідно довідки начальника Дружківського УПСЗН від 18.11.2009 року ОСОБА_1 перебувала на обліку та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.04.2007 року по 04.01.2008 року (а.с.9).

Судом встановлено, що 17.11.2009 року позивач зверталася до начальника Дружківського УПСЗН з заявою про проведення перерахунку та виплати грошової допомоги у розмірі прожиткового мінімуму доля дітей віком до 6 років у відповідності до вимог ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Згідно відповіді начальника Дружківського УПСЗН від 26.11.2009 року позивачу в перерахунку грошової допомоги по догляду за дитиною було відмовлено на підставі п.п.19,22  Постанови Кабінету Міністрів України „Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” №1751 від 27.12.2001 року (а.с.6,7).

Закон України “Про допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів, та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Стаття 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Суд не сприймає позицію представника відповідача про законність нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України „Про порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” №1751 від 27.12.2001 року (з подальшими змінами та доповненнями) з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до статті 56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням дитини та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї  в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З урахуванням отриманої позивачем суми допомоги (а.с.9), розмір недоплаченої відповідачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає:

343 грн. 51 коп.(463 гнр./31 день х 23 дня) + 926 грн. (463 грн. х 2 міс.) + 1410 грн. (470 грн. х 3 місяці) – 783 грн. 10 коп. (95 грн. 73 коп. (129 грн. 03 коп./31 день х 23 дня) + 687,37 (132,64+134,45+136,13+140,05+144,10) = 1896 гривень 41 коп.

Розглядаючи клопотання позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач отримував допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 4.01.2008 року, а звернулася до  суду в лише 26.01.2010 року, що підтверджується відповідним штампом (а.с.2), суд приходить до висновку про те, що позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду передбачений ст.99 КАС України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку для звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на ньому наполягає одна із сторін.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому цим Кодексом.

Згідно довідки головного лікаря амбулаторії сел. Олексієво-Дружківки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в дитячій консультації амбулаторії (а.с.16).

Суд вважає, що стан здоров’я дитини позивача, позбавив можливості вчасно звернутися до суду.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність поважних причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду, тому на підставі ст.102 КАС України пропущений строк підлягає поновленню.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1  пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих сум допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік – задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення   Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку передбаченою ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року – незаконними.

Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення   Дружківської міської ради  за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену   суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 1896 (одна тисяча вісімсот дев’яносто шість) гривні 41 коп., а також судові витрати у сумі 22 (двадцять дві) гривні 36 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошенні у судовому засіданні 2 березня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 9 березня 2010 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання  постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Суддя